Звертаюсь до заробітчан! Коли почалась війна, ви тікали, як криси з тонучого корабля, щоб не потрапити під мобілізацію
Звертаюсь до заробітчан-прибульців! Можете мене закидати камінням, можливо це буде грубо, але вже нема сил за цим спостерігати! Хочеться верещати! Що ж ви робите, мaть вaшу?
Коли почалась війна в Україні, багато хто з вас тікали, як криси з тонучого корабля, щоб не потрапити під мобілізацію. Бо вам відкрили кордон, за який гuнулu люди на майдані, щоб піти до Європи!
В той час коли мій чоловік та багато чиїхось чоловіків, синів, татусів захищали рідну землю і тих, кого ви тут залишили.
Ви там гарно жили, працювали, над головою ніхто не стріляв, в той час коли я ночами не спала, чекаючи дзвінка, сидячи в новинах і плaчучи над дітьми!
І таких як я тисячі!
А тепер що? Чому тікаєте звідти?
А тому, що корабель почав тонути на іншому березі.
У вас навіть поваги нема до таких же, як і ви українців. Ви замість того, щоб сидіти дома, як усі на КАРАНТИНІ, йдете до друзів, шатаєтесь по магазинах і наражаєте на небезпеку нас, наших дітей та батьків.
А звідки у вас совість?
Вам же пофіг на чийсь сон, на чуже життя! Гадаєте, що вас тут не наздожене і не торкнеться та зараза. Помиляєтесь! Куди будете тікати, якщо залишитесь живі! Приїхали, то будьте людьми і поважайте інших, заради вас, заради ваших рідних!
Здоров’я та терпіння! Прислухайтесь та пересидьте, на то він і Карантин!
Oлена Казакова-Прокопчук в групі Житомир-Інфо в Фейсбук написала цей допис
Дякую!
Тепер редактори знають.