Вищий антикорупційний суд 2 березня 2026 року затвердив угоду про визнання винуватості з екснардепом Вадимом Нестеренком (БПП, VIII скликання). За схемою, яку він сам визнав, протягом 2014–2018 років політик незаконно отримав з держбюджету компенсацію за проживання в готелі та оренду житла в Києві — близько 760 тис. грн — хоча, за даними слідства, мав власне помешкання в столиці.
Злочин кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Суд призначив покарання: 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади в органах держвлади + штраф 17 тис. грн. Але тут починається найцікавіше — і найобурливіше.
Основне покарання відразу ж звільнено від відбування за ст. 75 КК (умовне засудження). Нестеренко отримав іспитовий строк і стандартні обов’язки (не виїжджати без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання тощо). Фактично — жодного дня за ґратами.
Замість реальної відповідальності за кишенькові крадіжки з бюджету в умовах війни суд фактично схвалив купівлю собі свободи. Угода передбачає, що ексдепутат перерахує 15 мільйонів гривень на рахунок БФ «Повернись живим» для закупівлі ударних дронів для ЗСУ.
Тобто схема виглядає так:
- вкрав (або незаконно привласнив) ≈ 760 тис. грн бюджетних коштів,
- після початку слідства швидко повернув ці гроші,
- щоб уникнути реального терміну, погодився віддати в 20 разів більше на дрони,
- отримав умовний вирок і фактично чистий статус.
Це класичний приклад ціни питання в українській антикорупційній системі 2026 року: за 760 тис. грн бюджетних коштів — 3 роки умовно, за 15 млн на дрони — повне прощення реального ув’язнення.
Так, 15 мільйонів — це суттєва сума, і дрони потрібні на фронті. Але чому саме така сума? Чому не 5 млн, не 30 млн? Чому саме «Повернись живим»? І головне — чому суд і САП фактично дозволили перетворити кримінальну відповідальність на фінансову транзакцію з державою та благодійним фондом?
Це не покарання. Це торг. Корупціонер середньої руки заплатив «внесок на перемогу» і вийшов сухим з води. Повноцінне відшкодування збитків уже було зроблено раніше, а 15 млн — це вже премія за лояльність і визнання вини.
Система, яка дозволяє таким чином «відкупитися» від реального терміну за зловживання владою, посилає чіткий сигнал іншим: якщо маєш гроші — можеш купити умовний вирок і навіть піар на патріотизмі. Особливо цинічно це виглядає в умовах повномасштабної війни, коли тисячі українців гинуть за ті самі дрони, які тут використовують як валюту для уникнення в’язниці.
Вадим Нестеренко уникнув реальної тюрми не через пом’якшувальні обставини чи каяття, а через те, що міг собі дозволити заплатити двадцятикратний «штраф» у потрібному напрямку. Це не правосуддя. Це ринок покарань, де ціна свободи для екснардепа виявилася рівно 15 мільйонам гривень.
І поки одні платять кров’ю, інші — лише гаманцем.
Дякую!
Тепер редактори знають.