Поки українцям продовжують з телеекранів розповідати, що Нацполіція «не навчена воювати» і тому мусить залишатися в тилу, реальність щодня б’є по обличчю.
Штати Національної поліції роздуті до абсурдних масштабів. Тисячі людей у формі, щедре фінансування, пільги, бронь. Але коли справа доходить до реальної роботи — система або тікає, або сама стає джерелом злочинів.
26 травня 2026 року в Запорізькій області стався черговий гучний випадок, який остаточно зриває маску з «ефективної правоохоронної системи». Патрульні поліцейські затримали майора поліції, старшого оперуповноваженого ГУНП в Запорізькій області. Його застукали в момент вчинення тяжкого злочину проти неповнолітньої 14-річної дівчини. Якби не небайдужий сусід, який почув крики дитини і викликав поліцію на лінію «102», майор міг би уникнути відповідальності.
Зазначається, що на місце події прибув патруль і затримав зловмисника. Поліціянт намагався переконати правоохоронців, що це його дівчина і все відбувалось за згодою. Але постраждала вже на місці події заперечила його твердження, а згодом підтвердила це під час інтерв’ювання у “зеленій кімнаті” поліції.
Саме так. Не патрульні проявили ініціативу, а звичайний громадянин. Поліція приїхала лише після дзвінка. І це та сама структура, яка постійно вимагає для себе ресурсів, броні та поваги.
Це не поодинокий «яблуко, яке зіпсувалося». Це система.
Українці добре пам’ятають, як у Києві озброєний чоловік влаштував справжнє полювання на мирних людей, а поліцейські, замість виконувати свій обов’язок, просто тікали. Тікали ті, хто щодня розповідає нам про «захист порядку». Ті, хто уникає фронту під гаслом «ми не навчені воювати».
Виходить, воювати вони не навчені. А ось тікати від озброєного злочинця — вміють. Ґвалтувати неповнолітніх — теж вміють. Прикриватися статусом і погонами — майстри.
Ця ситуація демонструє глибоку гниль усієї правоохоронної вертикалі. Замість того, щоб проводити жорстку чистку рядів, влада продовжує роздувати штати, годувати силовиків і закривати очі на системні злочини. Бо чесна реформа означатиме визнання, що величезна частина «захисників тилу» — це просто добре оплачувані бюрократи в погонах, які не здатні або не хочуть захищати громадян.
Особливо цинічно це виглядає на фоні мобілізації. Простих чоловіків женуть на фронт, а майори поліції, які ґвалтують дітей, продовжують носити форму і отримувати зарплату з наших податків.
Час ставити жорстке питання владі: скільки ще таких «професіоналів» ховається в лавах Нацполіції? Скільки ще дітей має постраждати, щоб ви нарешті провели справжнє перезавантаження системи, а не імітацію?
Поки що відповідь очевидна: влада продовжує захищати своїх, а громадяни — самі захищають своїх дітей від «захисників».
І це вже не просто скандал. Це — приговор системі, яка повністю втратила легітимність в очах суспільства.
Дякую!
Тепер редактори знають.