23 лютого 2026 року в ліцеї №137 Дніпра (під час повітряної тривоги, в укритті) пролунав потужний вибух і з’явилося задимлення під час демонстрації «муляжних» боєприпасів представниками Шевченківського районного ТЦК та СП на уроці «Захист України».
Поліція та прокуратура вже відкрили кримінальне провадження за фактом необережного поводження з боєприпасами. Але найбільше обурення викликає не лише сам інцидент, а й те, як швидко влада та керівництво закладу спробували применшити масштаби.
Медики фіксують 25 постраждалих дітей До приймальних відділень лікарень міста протягом кількох годин після події звернулися 25 неповнолітніх.
- Більшість (понад 20) діагностовано акустичну (баро)травму вух — класичний наслідок потужного звукового удару в закритому приміщенні: сильний біль, шум/дзвін, закладеність, тимчасове зниження слуху, запаморочення.
- В однієї дитини — закритий перелом нижньої правої кінцівки (ймовірно, гомілки або кісток стопи), отриманий, за свідченнями, у паніці під час евакуації.
Усі 25 дітей отримали первинну допомогу (знеболення, туалет вуха, іммобілізація тощо) і скеровані на амбулаторне лікування під наглядом ЛОР-лікарів та ортопедів-травматологів. Госпіталізація не знадобилася, але багатьом тепер потрібне тривале відновлення слуху та психологічна підтримка.
Про це повідомила завідувачка відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги Юлія (за даними департаменту охорони здоров’я Дніпровської міськради та пресслужби лікарень, куди надходили пацієнти).
Критика на адресу директорки: применшення та брехня? Прикро, але факт залишається фактом: представники влади та керівництво закладу намагалися (і продовжують намагатися) применшити наслідки інциденту.
Директорка ліцею Інна Луговицька в коментарі телеканалу “Суспільне Дніпро” одразу після події заявила, що «від вибуху ніхто не постраждав, окрім дівчини, у якої було забиття ноги». Вона наголосила, що це лише «одна учениця отримала забій ноги під час евакуації», а серйозних наслідків немає.
Ця заява розійшлася медіа та соцмережами ще до того, як медики встигли обробити всіх звернень. Але реальність виявилася іншою: 25 дітей з документально підтвердженими травмами, переважно акубаротравмою — це не «одна дівчинка з забиттям».
Така розбіжність між словами керівниці закладу та офіційними медичними даними викликає серйозні питання:
- чому директорка так швидко та категорично заперечувала масовість звернень?
- чи була це свідома спроба мінімізувати скандал, щоб уникнути розголосу та перевірок?
- чи просто брак інформації на момент коментаря — але тоді чому не було виправлення після появи точних даних?
Батьки учнів уже висловлюють обурення в соцмережах: «Дитина думала, що стався приліт», «всіх оглушило», «чому нам брешуть про безпеку?». Люди мають право знати правду, особливо коли йдеться про дітей у школі під час війни.
Що далі?
- Розслідування триває: поліція, ДБР і прокуратура з’ясовують, чому «демонстраційний» боєприпас детонував, чи були дотримані правила безпеки, хто саме проводив показ.
- Багато батьків вимагають перегляду формату таких «практичних» занять у школах — особливо в укриттях під час тривоги.
- На щастя, обійшлося без важких поранень чи жертв. Але психологічна травма, страх і недовіра до «офіційних» заяв — це те, що залишиться з дітьми надовго.
Цей випадок — черговий доказ: у час війни будь-яка «демонстрація» з боєприпасами (навіть муляжами) в школі — це гра з вогнем. А спроби применшити наслідки лише підривають довіру до влади та освіти.
Бережіть дітей. І вимагайте правди — завжди. 🇺🇦
Дякую!
Тепер редактори знають.