ВР проти шаурми: як заборонити кіоски біля шкіл і не помітити справжніх проблем

ВР проти шаурми: як заборонити кіоски біля шкіл і не помітити справжніх проблем

У Верховній Раді знову вирішили порятувати українське дитинство. Цього разу — від шаурми. Два зареєстровані законопроєкти пропонують заборонити розміщення нових точок швидкого харчування в радіусі 400 метрів від шкіл, садочків та інших закладів освіти. За порушення — штрафи до 51 тисячі гривень. Ініціатори, як завжди, у білих рукавичках: «Знижуємо рівень дитячого ожиріння та обмежуємо доступ до нездорової їжі».

Звучить благородно. Насправді — черговий популістський жест, який пахне бюрократичним свавіллям, імітацією турботи і бажанням відрапортувати «ми щось робимо».

Так, надмірне вживання фастфуду шкідливе. Це знає кожен, хто хоч раз бачив статистику ВООЗ. Але давайте чесно: чи саме кіоск з шаурмою за 400 метрів від школи є коренем дитячого ожиріння в Україні? Чи, може, проблема глибша — в тотальному занепаді фізичного виховання, в шкільних їдальнях, де «здорове меню» часто обмежується пересмаженими котлетами та компотом з порошку, в бідності сімей, де батьки не завжди можуть готувати нормальну їжу, і в тотальній відсутності культури харчування?

Замість того, щоб системно вчити дітей обирати здорову їжу, розвивати спорт і контролювати якість продуктів у школах, народні депутати обрали найпростіший шлях — заборонити. Класична українська традиція: не можемо зробити добре — заборонемо погане.

Особливо цинічно це виглядає зараз. Країна у війні, економіка тримається на чесному слові та волонтерах, тисячі людей втратили роботу. Маленькі кіоски з шаурмою, хот-догами та пирогами — це часто сімейний бізнес, єдиний заробіток для багатьох. Заборона на нові точки — це фактично консервація ринку для тих, хто вже встиг «прилаштуватися». Хтось отримає монополію, а тисячі підприємців-початківців — двері під ніс.

І головне: заборона стосується лише нових точок. Тобто ті, хто вже стоїть біля школи, можуть спокійно працювати далі. Логіка? Де вона?

Цей законопроєкт — чергове свідчення хвороби, яка давно вразила українську владу: віра в те, що громадяни — дурні діти, яких треба вести за ручку і забороняти все, що може зашкодити. Сьогодні шаурма біля школи, завтра — чипси в магазині за рогом, післязавтра — солодку газовану воду в принципі. А там і до «регулювання» домашнього харчування дійде.

Замість цього краще було б:

  • Запровадити реальне харчування в школах за державні кошти;
  • Обов’язкові уроки здорового способу життя з реальними результатами, а не галочками;
  • Жорсткий контроль за якістю продуктів у фастфуді (санітарія, склад, калорійність);
  • Масштабну кампанію з фізичної культури, а не чергове скорочення годин фізкультури.

Але ні. Легше зареєструвати два законопроєкти, провести прес-конференцію і сказати: «Ми турбуємося про дітей».

Питання, яке завжди варто ставити. Хто лобіює такі ініціативи? Великі мережі, яким дрібні конкуренти заважають? Чиновники, які потім «контролюватимуть» виконання і збиратимуть штрафи? Чи просто депутати, яким треба показати виборцю «результат» перед черговими виборами?

Українські діти дійсно мають проблеми з вагою та здоров’ям. Але причина не в шаурмі. Причина — в системі, яка десятиліттями не здатна забезпечити нормальне дитинство. Замість того, щоб лікувати хворобу, нам пропонують замазати пластиром один симптом і гордо назвати це реформою.

Якщо депутати справді хочуть боротися з ожирінням — почніть з себе. Опублікуйте свої медичні картки та раціони. А шаурму залиште в спокої. Діти якось виживали і без ваших заборон.

Дякую!

Тепер редактори знають.