Україна отримала черговий транш від МВФ. Поки держава витрачатиме кредитні гроші, то має виконати умови міжнародного фонду. Серед них — стягнення комунальних заборгованостей з населення будь-яким чином. Тож комунальники посилюють заходи для отримання коштів за надані послуги.
В першу чергу постачальник може запропонувати реструктуризацію боргу на п’ять років. Водночас він може звернутись до суду із позовом про примусове стягнення боргу. Справу можуть розглядати без відповідача, а оскаржити позитивне рішення вкрай важко. Та продажні українські суди допомагають не пересічним українцям, а компаніям.
Після цього, якщо боржник ігнорує рішення суду, до справи береться виконавча служба. Блокують рахунки, а як і надалі кошти не надходять — арештовують майно. Коли серед конфіскату немає нічого, що можна продати на аукціоні — арештують житло. Це може статися, навіть якщо це єдине помешкання де може жити людина.
Щоправда, аби заарештували нерухомість, борг за комунальні послуги має складати не менше 20 мінімальних зарплат (з грудня цього року це 130 тисяч гривень). До продажу житла боржник може продовжувати там жити.
«Майно можуть забрати у пенсіонерів та інвалідів незалежно від того, проживають вони у квартирі або будинку. Це не є перешкодою для виконавця і взагалі для виконання рішення суду. Інша справа, якщо в будинку проживає неповнолітня дитина. Тоді продати житло можна, якщо є згода органу опіки та піклування. Якщо такої згоди немає, виконавець не зможе продати житло», — коментує Ірина Усіченко адвокатка АО «Місечко та Партнери» виданню finance.ua .
Також, поки що діє Закон, який забороняє виганяти людей на вулицю, для цього їм мають надати інше житло, якого зазвичай немає. Однак законопроєкт, який влітку ВР підтримала у першому читанні, передбачає зняття цього обмеження. Також документ пропонує зменшити суму, для арешту нерухомості, до 10 мінімальних зарплат (65 тисяч гривень).
Дякую!
Тепер редактори знають.