З 15 по 19 вересня 2025 року у двох районах Дніпра — Самарському та Новокодацькому — КП «Дніпроводоканал» планує відключати водопостачання для боржників. Загальна сума заборгованості, за даними комунального підприємства, перевищує 612 тисяч гривень. Мешканців закликають негайно погасити борги або укласти договори реструктуризації, щоб уникнути незручностей. Однак ця ініціатива викликає низку запитань: чи є відключення води справедливим інструментом боротьби з боргами, і які наслідки це матиме для жителів міста в умовах війни та економічної нестабільності?
Питання заборгованості за комунальні послуги не нове для України. У Дніпрі, одному з найбільших промислових і логістичних центрів країни, проблема накопичення боргів за водопостачання стоїть особливо гостро. За інформацією КП «Дніпроводоканал», станом на вересень 2025 року борги містян досягли позначки у 612 тисяч гривень. Ця сума, хоч і значна, є лише частиною ширшої проблеми, адже економічна ситуація в Україні, ускладнена війною, суттєво вплинула на платоспроможність населення.
Самарський район, де відключення стосуватимуться державного сектору, та Новокодацький район, де обмеження торкнуться приватного сектору, є густонаселеними частинами міста. Відключення води в цих районах може зачепити сотні, якщо не тисячі домогосподарств, включаючи сім’ї з дітьми, пенсіонерів та соціально вразливі групи населення.
Згідно з оголошенням КП «Дніпроводоканал», відключення водопостачання відбуватимуться з 15 по 19 вересня. Механізм передбачає припинення подачі води до помешкань боржників, які не погасять заборгованість або не укладуть договір про реструктуризацію. Комунальне підприємство наголошує, що такі заходи є вимушеними, адже накопичення боргів загрожує стабільності роботи системи водопостачання.
Проте оголошення викликає більше запитань, ніж відповідей. Наприклад, як саме визначатимуться «боржники»? Чи будуть враховуватися індивідуальні обставини, такі як втрата роботи, хвороба чи інші складнощі, що унеможливлюють своєчасну оплату? І чи достатньо п’яти днів — з 15 по 19 вересня — для того, щоб мешканці могли знайти кошти або домовитися про реструктуризацію?
Відключення води — це не лише технічне рішення, але й дія, що має глибокі соціальні наслідки. Вода є базовою потребою, і її відсутність може суттєво погіршити якість життя. Уявімо сім’ю з маленькими дітьми чи літню людину, яка залишилася без доступу до води через борг у кілька тисяч гривень. Чи є відключення пропорційною мірою покарання за несплату, особливо в умовах, коли багато українців ледве зводять кінці з кінцями?
Критики такого підходу зазначають, що відключення комунальних послуг часто є інструментом тиску, який непропорційно впливає на найменш захищені верстви населення. У той час як заможніші домогосподарства можуть швидко погасити борги чи знайти альтернативні джерела водопостачання (наприклад, купувати бутельовану воду), соціально вразливі групи ризикують опинитися у скрутному становищі. До того ж, у воєнний час, коли Дніпро регулярно зазнає ракетних обстрілів і є важливим гуманітарним хабом, стабільне водопостачання є питанням не лише комфорту, але й безпеки.
КП «Дніпроводоканал» пропонує боржникам укласти договори реструктуризації, що теоретично дозволяє розтягнути виплати на більш тривалий період. Однак чи є цей механізм доступним для всіх? Процес укладання таких договорів може бути бюрократично складним, а для багатьох мешканців, особливо тих, хто має обмежений доступ до інформації чи живе у віддалених частинах району, п’ять днів може бути недостатньо для вирішення проблеми.
Ба більше, держава та місцева влада могли б розглянути альтернативні підходи до вирішення проблеми заборгованості. Наприклад, субсидії на оплату комунальних послуг для малозабезпечених сімей, програми соціальної підтримки чи навіть тимчасові мораторії на відключення під час воєнного стану. Такі заходи могли б зменшити тиск на населення та продемонструвати, що влада піклується про добробут громадян, а не лише про фінансові показники комунальних підприємств.
Варто також звернути увагу на ширший економічний контекст. Війна, зростання цін на енергоносії, інфляція та втрата робочих місць суттєво підірвали фінансову стабільність багатьох українців. У Дніпрі, який приймає тисячі переселенців і є важливим логістичним центром, економічний тиск відчувається особливо гостро. Для багатьох сімей вибір між оплатою комунальних послуг, покупкою продуктів чи ліків є щоденною реальністю.
У цьому контексті відключення води виглядає не лише як адміністративне рішення, але й як дія, що може поглибити соціальну нерівність. Замість каральних заходів, які б’ють по найвразливіших, місцева влада могла б зосередитися на створенні умов для економічного відновлення та підтримки громадян.
Оголошення про відключення вже викликало хвилю обурення серед мешканців Дніпра. Соціальні мережі рясніють коментарями, де люди висловлюють своє невдоволення та занепокоєння. Дехто називає відключення «нелюдяним» у воєнний час, інші вказують на те, що комунальні підприємства часто ігнорують проблеми якості послуг, але вимагають своєчасної оплати.
Місцеві активісти вже закликають владу переглянути рішення та шукати компроміс. Наприклад, можна було б запровадити попереджувальні листи за місяць до відключення, щоб дати людям більше часу на вирішення фінансових питань. Крім того, прозорість у питанні витрат комунальних підприємств могла б підвищити довіру населення: куди йдуть кошти, сплачені за воду, і чому борги накопичуються саме зараз?
Рішення КП «Дніпроводоканал» відключати воду боржникам у Самарському та Новокодацькому районах Дніпра є прикладом складного вибору між фінансовою дисципліною та соціальною відповідальністю. З одного боку, комунальні підприємства потребують коштів для забезпечення стабільної роботи. З іншого — відключення води в умовах війни та економічної кризи може мати руйнівні наслідки для тисяч мешканців.
Це рішення ставить перед суспільством ширше питання: як знайти баланс між необхідністю підтримувати інфраструктуру та захистом прав громадян на базові потреби? Можливо, замість каральних заходів варто зосередитися на довгострокових рішеннях: підтримці малозабезпечених, спрощенні доступу до реструктуризації боргів та прозорій комунікації з населенням. У воєнний час, коли єдність і взаємопідтримка є запорукою виживання, такі дії виглядали б більш гуманними та далекоглядними.
Мешканцям Дніпра залишається сподіватися, що місцева влада та комунальні підприємства дослухаються до їхніх потреб і знайдуть спосіб розв’язувати проблему заборгованості без радикальних заходів, які б’ють по найвразливіших.
Дякую!
Тепер редактори знають.