Вічний Біг Дніпровського «Фореста Гампа» Олександра: Пам’ять, Втілена у Бронзі

Дніпро готується увічнити пам’ять про свого незвичного, але глибоко символічного жителя – Сашка, якого місто знало як «Дніпровського Фореста Гампа». Трагічна загибель чоловіка 1 листопада сколихнула містян, а тепер мер Борис Філатов оголосив про встановлення мініскульптури, що стане зворушливим нагадуванням про людяність, щирість та вічну доброту, яку він уособлював.

Сашко був більше, ніж простою фігурою на вулицях. Його швидка хода, його незмінна присутність – це була частина душі міста. Кожен бачив його, кожен знав його. І хоча хтось міг сприймати його як дивака чи «фріка», для більшості він був Живою Легендою, негласним символом, який щодня нагадував про щось важливе, часто забуте у метушні великого міста.

«Не має жодного значення, порушував він ПДР чи ні. Був він реально божевільним, чи просто міським фріком. Має значення лише те, що він був Символом нашого Міста. Що він був Людиною-Легендою. Саша – дніпровський «Форест Гамп»,» – емоційно підкреслив міський голова Борис Філатов.

Ці слова – не просто офіційне повідомлення, це визнання глибокого емоційного зв’язку між містом та його незвичайним мешканцем. Зв’язку, що базувався на безумовній щирості.

Найбільше зворушує образ Сашка як «Божої людини», людини, яка жила поза буденними правилами, але була нерозривно пов’язана зі світом чистої, незаплямованої любові. Філатов згадав деталь, що промовляє красномовніше за тисячу слів: «Має значення лише те, що він був Божою людиною. Божою людиною, котра годувала з рук птахів».

Цей образ — чоловік, який ділиться останнім з крилатими створіннями, — це і є справжня сутність Сашка: невибаглива, безкорислива доброта.

Трагедія, що сталася ввечері 1 листопада на Мануйлівському проспекті, коли Сашко загинув під колесами автомобіля, забрала його з вулиць міста назавжди. Але його дух, його символ – не зникне. Мініскульптура, яка буде встановлена в Дніпрі, стане не лише меморіалом, а й вічним посланням містянам: цінуйте щирість, бережіть людяність і пам’ятайте про тих, хто, живучи на периферії суспільства, несе в собі найяскравіше світло.

Нехай цей маленький бронзовий пам’ятник стане місцем, де містяни зможуть зупинитися на мить, згадати «Фореста Гампа» і, можливо, нагодувати птахів – на його честь. Його біг завершився, але легенда тільки починається.