Російські спецслужби активно використовують популярні онлайн-ігри та месенджери, щоб вербувати українських дітей і підлітків для проведення розвідки, диверсій і навіть терактів. Злочинні завдання майстерно маскуються під захопливі «квести», «місії» або «перевірки на сміливість», а маніпуляція починається з простої дружньої розмови в ігровому чаті. Національна поліція та Служба безпеки України неодноразово попереджали: те, що здається безневинною грою, може закінчитися кримінальною відповідальністю, ув’язненням або навіть загибеллю дитини.
Ворог діє цинічно і системно. Вербувальники шукають жертв на платформах, де проводить час більшість підлітків: Roblox, Arma 3, Discord, а також у спеціальних мобільних застосунках. Звідти контакт швидко переводиться в Telegram — месенджер, який російські куратори контролюють особливо ефективно.
Схема «Друг-геймер»: від довіри до шантажу
Найпоширеніша тактика починається просто. Незнайомець у ігровому чаті заводить розмову про гру, допомагає порадами, жартує — стає «своїм». Потім пропонує перейти в приватний чат або приєднатися до «крутої онлайн-гри» через Telegram-бота.
Дитина отримує статус «випадкового переможця» і «приз» — гроші на картку, ігрову валюту, гаджети або навіть обіцянку чогось серйознішого. У деяких випадках «подарунком» стає посилка, всередині якої може опинитися вибухівка чи компоненти для саморобного пристрою.
Разом із «призом» приходить перше «завдання»: сфотографувати певний об’єкт, залишити «посилку» в умовленому місці чи виконати «місію». Якщо дитина виконує, куратор поступово ускладнює завдання — від розклеювання листівок до коригування ударів по інфраструктурі. Відмовитися вже важко: починаються погрози, шантаж записами розмов або фото, а іноді й прямі погрози розправи з родиною.
«Ігровий квест»: геолокація як інструмент розвідки
Інша поширена схема — створення ігор на основі геолокації, подібних до Pokémon Go, тільки з небезпечним підтекстом. Дитині надсилають координати і пропонують «пройти рівень»: дійти до місця, сфотографувати об’єкт (мост, трансформаторну підстанцію, військову техніку, залізничну колію, адміністративну будівлю) і надіслати фото з описом.
За кожне успішне «завдання» — бали, гроші чи перехід на новий рівень. Насправді зібрана інформація використовується для коригування російських ударів. У Харкові, наприклад, СБУ та поліція викрили дві групи підлітків 15–16 років, яких ФСБ вербувала саме під виглядом таких «квестів». Діти фотографували об’єкти, описували місцевість — і ця розвідка допомагала ворогу планувати атаки.
«Перевірка на сміливість»: від графіті до підпалів
Наступний етап — «перевірка характеру». Підлітку пропонують довести, що він «не боягуз»: намалювати графіті з проросійськими гаслами, розклеїти листівки, залишити «посилку» біля певної будівлі або навіть підпалити автомобіль.
На перший погляд завдання здаються дрібними і безневинними. Але кожен крок фіксується, а потім використовується для шантажу: «Ти вже зробив це — тепер або продовжуєш, або ми покажемо все твоїм батькам і поліції».
«Приз» або «посилка», яку просять забрати чи залишити, часто стає пасткою. Всередині може бути вибуховий пристрій, а сам факт участі вже кваліфікується як участь у диверсійній діяльності.
Важливий факт: участь у «грі» — це реальний злочин
Українське законодавство чітко кваліфікує такі дії як диверсію, державну зраду, шпигунство або терористичний акт. Навіть якщо дитина не розуміла наслідків, вона стає фігурантом кримінальної справи. За останні роки кількість неповнолітніх, яких притягнули до відповідальності за диверсії та підпали, зросла в рази. Деякі справи доходять до суду, інші — закінчуються профілактичними розмовами, але ризик для життя і майбутнього дитини колосальний.
СБУ та Національна поліція фіксують сотні спроб вербування. Тільки за окремі періоди 2025 року реєстрували десятки кримінальних проваджень за участю неповнолітніх. Російські куратори особливо активно працюють з дітьми, які відчувають фінансові труднощі, шукають легкий заробіток або просто багато часу проводять в інтернеті без нагляду.
Що робити батькам: головні правила захисту
- Говоріть з дітьми відкрито. Не лякайте, а пояснюйте: незнайомці в іграх можуть бути не тими, за кого себе видають. Обговорюйте, чому «легкі гроші» або «круті квести» від невідомих — це червоний прапорець.
- Контролюйте спілкування. Перевіряйте, з ким дитина грає, в яких чатах сидить, які боти додає. Встановіть сімейний доступ і правила користування гаджетами.
- Вчіть розпізнавати маніпуляцію. Якщо незнайомець швидко переводить розмову в приват, обіцяє подарунки за «прості завдання» або просить фото/відео конкретних місць — це сигнал тривоги.
- Реагуйте негайно. Якщо дитина вже отримала підозріле завдання — не карайте, а допоможіть. Повідомте до поліції або в чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» (t.me/spaly_fsb_bot). Анонімність і швидкість можуть врятувати життя.
- Використовуйте технічні засоби. Родинний контроль, обмеження вікових рейтингів ігор, двофакторна автентифікація і регулярні розмови про цифрову гігієну.
Українські правоохоронці вже проводять уроки в школах, запускають соціальні кампанії та ролики з попередженнями. Але найкращий захист — це свідомі батьки та довірливі стосунки з дитиною.
Війна вийшла за межі фронту і проникла в смартфони та ігрові консолі. Російські спецслужби бачать у українських дітях не майбутнє, а «одноразовий матеріал» для гібридних атак. Не дайте їм шансу.
Батьки, поговоріть зі своїми дітьми сьогодні. Це може бути найважливішою розмовою у їхньому житті.
Дякую!
Тепер редактори знають.