Українська влада потрапила під шквал критики після того, як стало відомо про масштабну кібератаку на Держреєстри України, внаслідок якої частина критично важливої інформації була вкрадена. Ще кілька місяців тому представники влади запевняли, що всі важливі дані зберігаються на серверах Європи, що забезпечує їх повну безпеку. Тепер, після тиску з боку суспільства, вони змушені були визнати факт, що дані дійсно були вкрадені. Проте, чи є це правдою, чи є підґрунтя для нових сумнівів?
Згідно з інформацією від експерта з кібербезпеки Костянтина Корсуна, Держреєстри України вже частково відновлюються після цієї наймасштабнішої кібератаки, однак ще до завершення відновлення пройде не менше місяця. “Це була атака найвищого рівня складності, росіяни довго до неї готувалися“, — заявив Корсун.
Але ось що насторожує: до цього моменту влада тримала в секреті масштаби атаки, запевняючи, що ситуація знаходиться під контролем. Однак тепер, коли факт викрадення частини даних став очевидним, виникає питання: якщо нас брехали на початку, то чи можемо ми довіряти нинішнім заявам про те, що зловмисники забрали лише частину даних? Виникає підозра, що хакери отримали доступ до значно більшого обсягу інформації, ніж влада хоче визнати.
Зокрема, експерти припускають, що дані з додатку «Резерв +» могли потрапити до рук агресора. Пам’ятаєте, як нещодавно влада запевняла громадян, що вся важлива база даних зберігається на серверах НАТО? Тепер це виглядає, як обіцянка, що не була виконана. Адже якщо реєстри дійсно зберігалися в безпечних європейських чи натівських локаціях, то як так сталося, що вони стали жертвою кібератаки такого масштабу?
Заява Стефанішиної: ситуація під контролем?
Державний секретар Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина в одному з виступів наголосила, що “на даному етапі припинена робота всіх реєстрів у цілях безпеки — збереження інформації та уникнення подальших провокацій”. За її словами, пріоритетними для відновлення є реєстри, які забезпечують облік дій нотаріусів та реєстри прав на нерухоме майно. Проте, як зазначила Стефанішина, реєстри не розміщені в одному місці: “Це була масована атака на всю інфраструктуру, вона готувалась не один місяць.”
Та чи можна вірити таким заявам? Україна зазнала наймасштабнішої кібератаки на державні реєстри за останній час, але все ж виникає питання: чому представники влади виявились не готовими до такого нападу? Чи не повинні були вони мати план на випадок подібної загрози?
Реальність, яку ще треба зрозуміти
Кібератака, яку здійснили російські хакери, тимчасово призупинила роботу ключових систем Міністерства юстиції України. Вибір цієї атаки не випадковий — агресор намагається підірвати довіру до української влади, зруйнувати критичні інфраструктури та створити хаос.
Суспільство має право на чітку і правдиву інформацію. І коли влада робить заяви про безпеку та стабільність, але потім визнає часткові втрати даних, це породжує лише більше запитань. І чи не стане це черговим кроком до підриву довіри до уряду та його здатності захистити громадян від зовнішніх загроз?
Відео: “КИЇВ24”, “Ми — Україна”.
Дякую!
Тепер редактори знають.