Україна стоїть на порозі фінансової прірви: МВФ може перекрити кисень через бунт у Раді проти «податкової петлі»

Україна стоїть на порозі фінансової прірви: МВФ може перекрити кисень через бунт у Раді проти «податкової петлі»

Чотирирічна програма МВФ на $8,1 млрд, яку так урочисто затвердили лише місяць тому, вже висить на волосині. Міжнародний валютний фонд б’є на сполох: якщо до кінця березня Верховна Рада не ухвалить пакет непопулярних податкових змін, наступний транш може просто не прийти. А без нього — і решта програми опиниться під загрозою. Про це прямо заявив представник МВФ у коментарі Bloomberg, фактично поставивши ультиматум: або податки, або прощай, мільярди.

Йдеться про низку поправок, які мають розширити податкову базу, вивести з тіні доходи від цифрових платформ, закрити дірки в імпорті посилок і — найгостріше — змусити сплачувати ПДВ тих ФОПів та самозайнятих, чиї обороти давно перевищили поріг звільнення від податку. Це ті самі заходи, які МВФ вперто вимагав ще з осені 2025-го як умову нової Extended Fund Facility. Тоді влада обіцяла «вирівняти поле», скасувати пільги та припинити масове ухилення. Тепер же, коли прийшов час виконувати обіцянки, парламент просто відмовляється навіть виносити ці законопроєкти на обговорення.

Чому? Бо це прямий виклик президенту Зеленському та уряду. Депутати, за словами джерел Bloomberg, демонстративно ігнорують ініціативи Офісу Президента та Мінфіну — це вже не просто саботаж, а відкрита непокора. У Раді панує хаос: частина фракцій боїться соціального вибуху (підвищення податків на тлі війни та інфляції сприймається як знущання), інша — використовує ситуацію для внутрішньополітичного торгу. Результат: ключові зміни, які є structural benchmark програми, досі навіть не дійшли до першого читання. Парламент паралізований, а годинник цокає — залишилося менше двох тижнів.

Чому це критично саме зараз? Україна вже отримала перший транш — близько $1,5 млрд. Але решта $6,6 млрд розблоковується саме після виконання цих податкових структурних маяків. Без них МВФ може просто призупинити програму — і це в момент, коли дефіцит бюджету сягає десятків мільярдів доларів щороку, а зовнішня допомога від партнерів також прив’язана до «позитивного сигналу» від Фонду. Фактично, провал у Раді може запустити ланцюгову реакцію: затримка виплат → касові розриви → друк гривні або секвестр видатків на армію та соціалку.

Політичний контекст додає гостроти. Зеленський, який роками утримував монобільшість і контролював Раду, нині зіштовхується з відкритим бунтом «своїх». Прем’єрка Свириденко та Мінфін штовхають токсичні реформи, але фракції не хочуть брати на себе відповідальність за «податки під час війни». Це класична українська гра: «хтось інший має проголосувати». Тільки цього разу «хтось інший» — це МВФ, який не грає в такі ігри.

Поки що офіційна позиція влади — оптимістична мовчанка. Але в кулуарах уже звучать розмови про можливе звернення до МВФ з проханням перенести дедлайн або пом’якшити вимоги. Питання лише одне: чи погодиться Фонд знову йти на поступки, коли програма й так народилася після довгих і болісних переговорів?

Якщо до 31 березня Рада не прокинеться — Україна ризикує залишитися без одного з небагатьох стабільних джерел валютної ліквідності. А це вже не просто фінансова новина. Це питання виживання економіки в умовах, коли війна триває п’ятий рік, а ресурси тануть швидше, ніж обіцяють політики.

Часу обмаль. І ставки — як ніколи високі.

Дякую!

Тепер редактори знають.