У Кривому Розі молодь освоює домедичну допомогу, зброю та FPV-дрони на практиці

У Кривому Розі, місті з міцним промисловим характером і ще міцнішим характером його мешканців, відбувається те, що багато хто вважає єдино правильною відповіддю на виклики війни, яка триває вже четвертий рік. Студенти місцевих вишів пройшли тут реальну практику — не в аудиторіях за теорією, а в Центрі підготовки громадян до національного спротиву, де відпрацьовували навички, які можуть врятувати життя як їхнє власне, так і тисяч інших українців.

Молодь у військовій формі (поки що без погонів) зосереджено накладає турнікети, зупиняє кровотечу, працює з навчальними зразками зброї та вперше в житті запускає FPV-дрони. Поруч — діючі військові з реальним бойовим досвідом і представники терцентрів комплектування. Це не парадна «патріотична година». Це жорстка, практична підготовка до надзвичайних ситуацій: від мінної небезпеки до керування дроном-камікадзе.

Центри національного спротиву — це частина системної державної політики, закріпленої законом «Про основи національного спротиву». Їх створюють по всій країні, щоб цивільне населення не було беззахисним у разі ескалації, диверсій чи повномасштабного вторгнення на новій ділянці фронту. Кривий Ріг став одним із перших міст, де такий центр запрацював повноцінно ще наприкінці 2025 року — за участі заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук.

У 2026 році Міністерство освіти навіть передбачило: студенти другого курсу, які пройдуть базовий 48-годинний курс підготовки до нацспротиву, отримають зараховані кредити. Тобто держава прямо заохочує молодь не просто «пройти практику», а серйозно опанувати навички виживання і самооборони.

На практичних заняттях у Кривому Розі студенти розділені на локації:

• Домедична допомога — турнікети, перев’язки, евакуація поранених, дії в умовах масових уражень.
• Робота зі зброєю — знайомство з навчальними зразками, основи безпечного поводження, стрільби.
• FPV-дрони — основи пілотування, розвідка, коригування вогню. Саме ті дрони, які сьогодні стають одним із найефективніших інструментів на фронті.

Інструктори наголошують: головна мета — не зробити зі студентів професійних військових за тиждень, а дати базові знання, які дозволять діяти свідомо і ефективно, коли «прилетить» або виникне загроза.

Кривий Ріг — не випадкове місце для такого центру. Місто, яке щодня живе під загрозою російських ракет і дронів, яке втратило багатьох своїх синів на фронті, добре розуміє ціну підготовки. Тут уже кілька років працює Центр готовності цивільних, через який пройшли десятки тисяч людей. Новий Центр національного спротиву став логічним продовженням і посиленням цієї роботи.

Представники центру прямо кажуть: ми готуємо не «гарматне м’ясо», а свідомих громадян, які знають, як надати першу допомогу сусіду, як не панікувати під обстрілом і як, за потреби, дати відсіч ворогу навіть без регулярної армії.

Для багатьох студентів це перший серйозний контакт із військовою справою. Хтось приходить з острахом, хтось — з цікавістю, а хтось уже з розумінням, що війна — це не десь далеко, а може постукати в двері кожного.

Такі заняття — це не просто «патріотичне виховання». Це визнання реальності: війна не закінчиться завтра, і кожен українець має бути хоча б мінімально готовим. Поки чоловіки на фронті тримають лінію, тил має вчитися захищати себе сам. Особливо молодь — майбутнє країни, яка має вистояти і відбудуватися.

Заняття проводять безплатно. Після завершення курсу видають свідоцтва. І це не просто папірець: це реальні навички, які вже сьогодні рятують життя в прифронтових регіонах.

У Кривому Розі студенти не просто «пройшли практику». Вони зробили крок до того, щоб стати частиною національного спротиву — не на словах, а на ділі. І якщо завтра хтось із них опиниться в ситуації, де треба буде накласти турнікет або запустити дрон, — вони вже знатимуть, що робити.

Це і є справжня підготовка до перемоги. Не в кабінетах і не на папері, а в руках, очах і головах української молоді, яка вчиться не боятися і діяти.

Кривий Ріг показує приклад. Питання тепер до інших міст і вишів: коли ви почнете готувати своїх студентів так само серйозно? Часу на «потім» у нас уже немає.