У одній з міських лікарень 8 березня помер 43-річний Євген (за деякими даними — Євген Лагунов), якого, за словами родини, жорстоко побили працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловік провів п’ять днів у комі, а офіційна причина смерті за висновком судово-медичної експертизи — тяжка травма голови від удару тупим предметом. Рідні вже звернулися до поліції з вимогою негайного та неупередженого розслідування. Представники ТЦК та СП на запит журналістів ситуацію не коментують — повна тиша.
Все почалося 2 березня на вулиці Кожем’яки, 7. За свідченнями близьких та місцевих пабліків, Євгена зупинили представники ТЦК для перевірки документів. Хоча чоловік нібито не перебував у розшуку чи не мав повістки, його все одно доставили до ТЦК. Там, за версією родини, пройшло «прискорене» проходження військово-лікарської комісії — після чого по дорозі чи вже в приміщенні стався конфлікт, який закінчився жорстоким побиттям.
Стан Євгена швидко погіршився: важка черепно-мозкова травма, кома. 3 березня його у критичному стані госпіталізували, а через п’ять днів — 8 березня — лікарі констатували смерть. Родичі стверджують: побиття відбулося саме в стінах або на території ТЦК, і це не випадковий конфлікт, а системна жорстокість, яка вже давно стала частиною «мобілізаційної» реальності.
Чому ТЦК мовчить? На відміну від попередніх резонансних випадків (наприклад, смерті 55-річного Олега Лесіна в лютому 2026-го, коли трьох працівників ТЦК швидко затримали та обрали запобіжні заходи), цього разу обласний ТЦК та СП не оприлюднив жодної офіційної заяви. Ні спростування, ні пояснення, ні навіть стандартного «інформація перевіряється». Мовчання лише підливає масла у вогонь: у соцмережах уже поширюються фото та дописи з хештегами #бусифікація #ТЦКвбиває, а люди порівнюють цю історію з низкою попередніх смертей після контакту з військкоматами.
Контекст, який не можна ігнорувати Це вже не перший випадок у Дніпрі та області за останні місяці, коли затримання чи «доставка» до ТЦК закінчується тяжкими травмами або смертю. У лютому 2026-го трьох працівників ТЦК підозрювали у смертельному побитті 55-річного чоловіка — тоді поліція діяла швидко, суд обрав запобіжні заходи. У березні ж ситуація повторюється, але з відчутною різницею: повна відсутність реакції з боку самих ТЦК. Це або спроба зам’яти справу, або черговий доказ, що система не здатна контролювати власних людей.
Родина Євгена вимагає:
- негайного відкриття кримінального провадження за статтею про умисне вбивство або тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті;
- публічного оприлюднення всіх обставин затримання, проходження ВЛК та подальших подій;
- покарання винних — незалежно від їхнього статусу.
Поки що поліція Дніпра лише підтверджує факт смерті та початок перевірки. Але часу на «перевірку» обмаль — громадськість уже вимагає не слів, а дій.
Рідні вимагають покарання, ТЦК — мовчить!
Ця історія — не просто про одну смерть. Це про те, як у країні, де триває війна за виживання, державні структури, покликані захищати та мобілізувати, дедалі частіше сприймаються як джерело небезпеки для власних громадян. І доки ТЦК мовчить, а винні не названі, кожна така тиша — це ще один удар по довірі до всієї системи.
Чи буде нарешті справедливість — покаже найближчий тиждень. Але для родини Євгена він уже закінчився трагедією.
Дякую!
Тепер редактори знають.