Цифровий дикий захід: як кібершахраї полюють на мешканців Дніпра за допомогою діпфейків і фейкових вакансій

Поки Україна тримає оборону на передовій, у тилу розгортається не менш запе，рта війна — кібернетична. Шахрайство стрімко еволюціонує: на зміну примітивним СМС про «виграш автомобіля» прийшли витончені технології соціальної інженерії, здатні обдурити навіть найпильніших користувачів.

Департамент інформаційних технологій Дніпровської міської ради спільно із Сектором з кіберзахисту Управління Держспецзв’язку у Дніпропетровській області б’ють на сполох: арсенал зловмисників поповнився небезпечними інструментами, які щодня загрожують гаманцям і персональним даним містян.

Топ-5 нових схем, якими шахраї ламають цифрову оборону дніпрян

1. Фальшиві вакансії з «троянським» завданням. Шукачі роботи опиняються під ударом першими. Після успішної онлайн-співбесіди «роботодавець» пропонує встановити спеціальний VPN-клієнт або робочу програму нібито для виконання «тестового завдання». Натомість кандидат завантажує шпигунське ПЗ, яке відкриває зловмисникам доступ до особистих даних чи корпоративних мереж.

2. Діпфейки (Deepfakes): коли не можна вірити власним очам і вухам. Технології штучного інтелекту досягли такого рівня, що шахраї легко імітують голос або відео вашого керівника, колеги чи родича. «Цифровий двійник» телефонує з проханням терміново переказати гроші на благодійність, «допомогти армії» чи перекинути кошти на безпечний рахунок. Зовні та голосом — знайома людина, а за лаштунками — кіберзлочинець.

3. Вішинг (Vishing) нового покоління. Дзвінки нібито від служби безпеки банків, держустанов чи технічної підтримки стали настільки психологічно вивіреними, що жертва сама віддає всі паролі й реквізити, повіривши в «аварійну ситуацію» на рахунку.

4. Квішинг (Quishing) — фішинг через QR-коди. Підроблені QR-коди розклеюють у громадських місцях, парках чи розсилають у листах під виглядом комунальних платіжок або акцій. Сканування такого коду миттєво перекидає користувача на фішинговий сайт, де викрадають дані банківських карток.

5. Втома від MFA (MFA fatigue). Психологічна атака на багатофакторну аутентифікацію. Користувачу посеред ночі або під час робочого завалу починають сипатися десятки запитів на підтвердження входу в акаунт. Розрахунок примітивний: роздратована чи втомлена людина зрештою натисне «схвалити», аби сповіщення припинилися, і відчинить шахраям двері до свого профілю.

У міськраді наголошують: цифрова безпека окремого громадянина сьогодні є складовою національної безпеки. Для такого мегаполіса, як Дніпро, кібератаки — це не лише загроза особистим заощадженням, а й ризик для стабільної роботи критичної інфраструктури та міських інформаційних ресурсів. Злочинці намагаються знайти слабку ланку в ланцюжку «людина — технологія», і найчастіше цією слабкою ланкою стає саме людський фактор.

Золоті правила цифрової гігієни від кіберспеціалістів

• Не піддавайтеся тиску. Шахраї завжди створюють штучну паніку («терміново», «заблокують рахунок», «звільнимо з роботи»). Зупиніться і видихніть.

• Перевіряйте інформацію через інші канали. Отримали дивне прохання від керівника у месенджері? Зателефонуйте йому на мобільний або запитайте особисто.

• Не встановлюйте невідомі програми та софт на вимогу роботодавців без підтвердження з офіційних джерел компанії.

• Не скануйте випадкові QR-коди на вулицях чи у сумнівних розсилках.

• Ігноруйте підозрілі запити на вхід. Якщо ви не намагалися увійти в систему, а телефон розривається від сповіщень — змінюйте паролі, а не тисніть «підтвердити».

Пам’ятайте: жодні сучасні технічні засоби захисту не допоможуть, якщо власник акаунта добровільно віддасть ключі від свого цифрового життя. Будьте пильні та бережіть свої дані!

У разі підозри на кібершахрайство або спробу зламу негайно звертайтеся до правоохоронних органів та профільних фахівців.

А чи стикалися ви особисто з новими схемами шахрайства, зокрема з підозрілими пропозиціями роботи чи дзвінками від «штучних» керівників?