На тлі жорстокої війни України з російським агресором, коли тисячі українських військових потребують психологічної допомоги, головний психіатр Збройних Сил України Олег Друзь знайшов час для розбудови власної бізнес-імперії під дахом ЗСУ. Ця ситуація вимагає пильної уваги як з боку громадськості, так і правоохоронних органів.
Ще у 2017 році Друзь вже затримувався правоохоронцями за систематичне отримання хабарів. Однак українська Феміда, як це часто трапляється, допомогла йому уникнути відповідальності. Влада, своєю чергою, продовжує закривати очі на такі правопорушення, дозволяючи корупціонерам не лише уникати покарання, а й просуватися кар’єрною драбиною.
За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну Друзь зміг “заробити” понад мільйон доларів США. Найцікавіше – це те, як він намагався приховати свої статки. За даними слідства, схема була типовою для української корупції: майно оформлювалося на родичів та підставних осіб. Його дружина, донька та сини раптово стали заможними власниками нерухомості та автомобілів.
Як встановило розслідування, протягом 2022-2024 років підозрюваний придбав:
◾️ приватний будинок в Обухівському районі Київської області;
◾️ 2 квартири в Києві;
◾️ 1 квартиру в Одесі;
◾️ 2 земельні ділянки в Обухівському районі Київської області;
◾️ БМВ Х7 2024 р.в.;
◾️ БМВ Х7 2022 р.в.;
◾️ БМВ Х5 2023 р.в.;
◾️ БМВ Х3 2022 р.в.;
а також інше майно.
Під час обшуків у нього слідчі СБУ знайшли також 152 тис. доларів США та 34 тис. євро.
Цинізм ситуації полягає в тому, що поки військові на передовій потребують якісної психологічної допомоги, головний психіатр ЗСУ був зайнятий накопиченням особистих статків. Замість створення ефективної системи психологічної підтримки, він використовував своє становище для особистого збагачення.
Слідство повідомляє, що посадовцю загрожує до 10 років позбавлення волі за незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації. Але чи стане це справедливим покаранням за зраду довіри тих, хто ризикує своїм життям заради країни? Варто згадати, що у 2017 році він уже уникнув відповідальності та навіть отримав підвищення на посаді. Чи не є це красномовним свідченням безкарності в нашій країні?
Найголовніше питання – чому знадобилося майже чотири роки війни, щоб викрити корупцію такого масштабу? Скільки ще таких “непомічених мільйонерів” у погонах продовжують збагачуватися, поки країна веде боротьбу за своє існування?
Ця історія – не просто черговий корупційний скандал в Україні. Вона є відображенням системної проблеми, яка роз’їдає державний апарат навіть у найтяжчі часи для країни. Поки такі випадки залишатимуться без належного суспільного осуду та кримінального переслідування, говорити про реальні реформи в Україні буде марно.
Дякую!
Тепер редактори знають.