ТРЦ, університети та вокзал: нова хвиля псевдомінувань охопила Дніпро

Дніпро, 22 травня 2025 року — Учора місто Дніпро сколихнула чергова хвиля анонімних повідомлень про замінування ключових об’єктів інфраструктури. Торгівельні центри, вищі навчальні заклади та головний залізничний вокзал стали мішенями псевдомінувань, які змусили правоохоронців і екстрені служби працювати в посиленому режимі. За інформацією поліції, жодних вибухових пристроїв виявлено не було, але такі інциденти вкотре нагадують про виклики, з якими стикаються українські міста в умовах гібридних загроз.

Протягом доби 21 травня до правоохоронних органів надійшли повідомлення про нібито закладену вибухівку в кількох локаціях міста. Серед об’єктів, які потрапили під хвилю псевдомінувань, були:

• ТЦ «Вавилон» — один із найпопулярніших торговельних центрів міста, розташований у центральній частині Дніпра.

• ТРЦ «Караван» — великий комплекс на лівому березі, який щодня відвідують тисячі людей.

• ТРЦ «NEO PLAZA» — сучасний торговельний центр, відомий своєю розвиненою інфраструктурою.

• НТУ «Дніпровська політехніка» — провідний технічний університет регіону.

• ДНУ ім. Олеся Гончара — один із найбільших закладів вищої освіти в Україні.

• ДДУВС (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ) — навчальний заклад, що готує фахівців для правоохоронних органів.

• Головний залізничний вокзал — ключовий транспортний хаб міста, через який щодня проходять тисячі пасажирів.

Повідомлення про замінування надійшли анонімно, ймовірно, через електронну пошту або телефонні дзвінки, що є типовим методом для подібних провокацій. Правоохоронці оперативно відреагували на сигнали: на місця виїхали вибухотехніки, кінологи, патрульні підрозділи та представники ДСНС. У всіх зазначених об’єктах було проведено ретельне обстеження приміщень та прилеглих територій. За результатами перевірок жодних вибухових пристроїв чи інших небезпечних предметів виявлено не було.

Хвиля псевдомінувань викликала значний резонанс серед мешканців міста. Відвідувачів торговельних центрів та студентів університетів довелося евакуювати, що спричинило тимчасові незручності. На залізничному вокзалі також спостерігалися затримки в русі поїздів, оскільки безпека пасажирів залишалася пріоритетом.

«Ми розуміємо, що такі повідомлення мають на меті дестабілізувати ситуацію та посіяти паніку серед населення. Проте правоохоронні органи діють максимально оперативно, щоб перевірити кожен сигнал і забезпечити безпеку громадян», — прокоментував ситуацію речник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Місцеві жителі по-різному реагують на подібні інциденти. Дехто висловлює обурення через регулярність таких провокацій, інші ж ставляться з розумінням до дій правоохоронців. «Це вже не вперше, коли через фейкові мінування перекривають вокзал чи евакуюють ТРЦ. Але краще перестрахуватися, ніж ризикувати життям людей», — зазначила Анастасія, відвідувачка ТРЦ «Караван».

Псевдомінування — не нове явище для України. За останні роки подібні інциденти стали частиною гібридної війни, спрямованої на дестабілізацію суспільного спокою. Анонімні повідомлення про замінування шкіл, торгівельних центрів, вокзалів та інших громадських місць регулярно надходять до правоохоронних органів по всій країні. У більшості випадків такі сигнали виявляються хибними, але кожен із них вимагає ретельної перевірки, що відволікає значні ресурси екстрених служб.

Експерти зазначають, що псевдомінування часто використовуються як інструмент психологічного тиску. «Такі дії мають на меті не лише викликати паніку, а й підірвати довіру до державних інститутів. Крім того, вони створюють додаткове навантаження на правоохоронців, які змушені реагувати на кожен сигнал», — коментує Ігор Семенюк, експерт із питань безпеки.

У Дніпрі подібні інциденти фіксувалися і раніше. Наприклад, у 2023 році місто також стикалося з хвилями псевдомінувань, які зачіпали як торговельні центри, так і освітні заклади. За даними поліції, більшість таких повідомлень надходять із-за кордону або через анонімні сервіси, що ускладнює ідентифікацію зловмисників.

Правоохоронці закликають громадян зберігати спокій і дотримуватися інструкцій під час евакуації. У разі отримання повідомлення про замінування важливо:

1. Негайно повідомити правоохоронні органи за номером 102.

2. Дотримуватися вказівок поліції та рятувальників.

3. Уникати паніки та не поширювати неперевірену інформацію в соціальних мережах.

4. Залишатися на безпечній відстані від об’єкта, доки перевірка не буде завершена.

Крім того, у поліції наголошують на відповідальності за свідомо хибні повідомлення про замінування. Згідно зі статтею 259 Кримінального кодексу України, такі дії караються позбавленням волі на строк від двох до шести років. Якщо ж псевдомінування спричинило тяжкі наслідки, термін ув’язнення може сягати семи років.

Чергова хвиля псевдомінувань у Дніпрі вкотре підкреслила вразливість громадських місць до подібних провокацій. Хоча правоохоронці оперативно реагують на такі виклики, вони створюють значні незручності для містян і відволікають ресурси від інших завдань. У той же час такі інциденти нагадують про важливість пильності та злагодженої роботи екстрених служб.

Мешканці Дніпра, попри тимчасові незручності, продовжують довіряти діям поліції та сподіваються на швидке розкриття організаторів цих провокацій. А поки місто повертається до звичного ритму життя, залишається відкритим питання: як ефективно протидіяти подібним гібридним загрозам у майбутньому?