На Кіпрі за запитом Інтерполу затримали Артура Єрмолаєва — сина дніпровського бізнесмена Вадима Єрмолаєва, який з 2023 року перебуває під українськими санкціями за співпрацю з окупантами в Криму. Затримання сталося 4 грудня 2025 року, коли молодший Єрмолаєв намагався вилетіти до Дубая. Джерела в правоохоронних органах пов’язують цю подію з діяльністю шахрайських кол-центрів, які, за даними ЗМІ, могли бути афілійовані з бізнес-структурами родини.

Це не перша гучна історія навколо прізвища Єрмолаєв. Батько, Вадим, — один з найвпливовіших забудовників Дніпра, творець корпорації “Алеф”, статки якого до війни оцінювали в сотні мільйонів доларів. Він давно відмовився від українського громадянства на користь кіпрського паспорта, мотивуючи це “міжнародним захистом”. Але саме Кіпр, де родина має резиденцію, став місцем, де імперія Єрмолаєва отримала черговий удар.
Санкції проти Вадима Єрмолаєва РНБО ввела наприкінці 2023 року на 10 років. Підставою стали дані СБУ: після анексії Криму у 2014-му бізнесмен через підставних осіб перереєстрував свій алкогольний бізнес (“Алеф-Віналь-Крим”) за російськими законами та роками сплачував податки до бюджету РФ. Компанія продовжувала виробляти вино та горілку на окупованому півострові, а Єрмолаєв, за словами джерел, зберігав контроль через кіпрські офшори.
Це не завадило йому позиціонувати себе як патріота. Ще до санкцій, у 2022-му, “Українська правда” зафіксувала Єрмолаєва в “Батальйоні Монако” — списку елітних українців, які під час повномасштабної війни відпочивали на Лазурному узбережжі. Тоді його Bentley за сотні тисяч доларів мелькав у Монте-Карло поруч з іншими олігархами. ДБР відкрило справу щодо понад 80 фігурантів цього списку, включно з Єрмолаєвим.
Санкції мали заблокувати активи та бізнес Єрмолаєва в Україні. Але реальність виявилася гнучкішою. Значну частку компаній переписали на доньку Софію Кононенко (21 рік, живе в Лондоні та на Кіпрі) через кіпрську офшорку Licita Trading. У травні 2025-го Держгеонадра поновила три спецдозволи на видобуток корисних копалин (на Житомирщині, Дніпропетровщині та Полтавщині), які раніше заморозили саме через санкції. Компанії — ПрАТ “Коростишівський кар’єр”, ТОВ “Потоки” та ТОВ “Трендс Сістем” — повернули ліцензії через суди та формальні зміни власників.
Ще цинічніше виглядає скандал з Національним військовим меморіальним кладовищем під Києвом. У серпні 2024-го журналісти виявили: граніт для пам’ятників загиблим героям постачатиме компанія “АК ПРО” з групи “Алеф”. Правоохоронці підтвердили зв’язок Єрмолаєва з будівельниками. Попри санкції, його структури отримали непрямий доступ до мільярдного тендеру на спорудження меморіалу — символу вшанування полеглих у війні, яку Росія веде проти України.
Затримання сина Артура — це, ймовірно, не про кримський бізнес батька, а про нові схеми. ЗМІ згадують викриття шахрайського кол-центру в Києві, пов’язаного з Єрмолаєвими. Очікується екстрадиція Артура до Естонії чи іншої країни, де ведеться розслідування.
Родина Єрмолаєвих — класичний приклад, як українські санкції залишаються паперовими для тих, хто має офшори, родинні зв’язки та вплив. Поки держава поновлює ліцензії та дозволяє постачати граніт для меморіалу полеглим, імперія продовжує жити. Затримання на Кіпрі — це сигнал: міжнародні партнери, як Інтерпол, можуть бути ефективнішими за вітчизняні механізми.
Питання до влади: чому підсанкційний бізнесмен досі отримує державні преференції? І чи стане затримання сина поворотним моментом, чи лише черговим епізодом у серіалі про недоторканність еліти?
Дякую!
Тепер редактори знають.