Світлофори під час війни: абсурдні пріоритети чи глибша проблема?

В той час, коли Україна бореться за своє існування у війні з російським агресором, уряд ухвалює рішення, які викликають не лише подив, а й обурення. Серед них – плани замінити всі світлофори в країні. Здавалося б, це дрібниця, яка, на перший погляд, має покращити інфраструктуру. Але коли країна виживає в умовах постійних обстрілів, енергетичних криз та економічної нестабільності, чи це насправді те, на що потрібно витрачати обмежені ресурси?

Корупція давно стала тіньовою системою управління в Україні. За час війни держава неодноразово потрапляла під приціл критики міжнародної спільноти, а викривальні розслідування західних ЗМІ лише підкреслювали хронічну проблему: боротьба з корупцією залишається декларацією, а не реальністю.

Плани замінити всі світлофори виглядають як ілюстрація того, як влада намагається створювати “видимість” діяльності. Однак, чи дійсно це на часі? Відповідь очевидна для кожного, хто стикався з відключеннями електрики, пошкодженими дорогами та кризами в соціальній сфері.

Паралельно з такими ініціативами, депутати лобіюють зміни, які на практиці можуть означати легалізацію корупції. Тенденція до спрощення процедур перевірки та зниження відповідальності за фінансові злочини свідчить про бажання окремих осіб розв’язати руки для зловживань. На фоні міжнародної допомоги, яку надають Україні партнери, такі дії виглядають не просто недоречними, а цинічними.

Україна заявляє про своє прагнення до європейської інтеграції, але чи відповідають ці дії європейським стандартам? Західні партнери неодноразово вказували на необхідність реформування судової та антикорупційної систем. Водночас, держава продовжує слідувати давно відомому сценарію: гучні заяви – і відсутність реальних дій.

На цьому тлі навіть критика західних ЗМІ не виглядає стримуючим фактором. Влада продовжує ігнорувати зауваження, створюючи небезпечний прецедент. Адже “йдемо в Європу” має підкріплюватися реальними кроками, а не порожніми словами.

Замінити світлофори – це, мабуть, найменше, що зараз хвилює пересічного українця. Під постійними обстрілами знаходиться енергетична інфраструктура, багато регіонів мають обмежений доступ до води, газу та електрики. Розбиті дороги, зруйновані мости та знищені будинки – ось справжній список пріоритетів.

Питання корупції та пріоритетів влади – це не просто внутрішня проблема України. В умовах війни такі дії підривають довіру суспільства, послаблюють міжнародну підтримку та створюють ризики для майбутнього країни. Якщо ми прагнемо бути частиною європейської спільноти, маємо відповідати її стандартам не лише словами, а й діями.

Сьогодні Україна стоїть перед вибором: чи дозволимо ми світлофорам корупції продовжувати горіти зеленим, чи таки знайдемо в собі силу зупинити цей абсурдний рух? Відповідь залежить від нас усіх.