СПІДНІЙ БІК БЛАГОЇ СПРАВИ: Як «святкові» рейси до кладовищ стали пасткою для пенсіонерів Дніпра

На початку квітня мерія Дніпра бадьоро відзвітувала про запуск додаткових автобусних рейсів до міських кладовищ. Здавалося б, турбота про людей, особливо похилого віку, для яких відвідування могил рідних є святим обов’язком. Проте за лаштунками офіційних оголошень сховався «сюрприз», який перетворив благодійність на цинічний розрахунок.

Обіцянка vs Реальність

2 квітня на офіційному сайті міської ради (dniprorada.gov.ua) з’явилася інформація: автобус №136 у вихідні дні курсуватиме до Сурсько-Литовського кладовища. Графік зручний — з 9:00 до 15:00, інтервал — година. Відправлення від зупинки «пр. Б. Хмельницького (ДНВЦ)».

Вже 4 квітня автобуси вийшли на маршрут. Але разом із пасажирами в салони зайшов і конфлікт. Водії категорично відмовлялися везти пільговиків безкоштовно. Ціна питання — 20 гривень. Для пенсіонера, який розраховував на законне право безкоштовного проїзду, ця сума, помножена на два (туди й назад), стає відчутним ударом по гаманцю. Люди платили, бо вибору не було — пішки до кладовища не дійти.

Хто «скасував» Постанову Кабміну?

Виникло логічне запитання: хто стоїть за ігноруванням Постанови КМУ №354 від 17.05.1993 р., яка гарантує пенсіонерам за віком безплатний проїзд у транспорті загального користування? Чия це ініціатива: зухвалість водіїв, жадібність АТП чи мовчазна згода мерії?

Відповідь профільного чиновника, заступника начальника Департаменту транспорту Олександра Лещенка, виявилася зразком бюрократичної еквілібристики. За його словами, маршрут №136 дійсно є загальним, але… лише до зупинки ДНВЦ. Все, що далі — до кладовища — посадовець назвав рейсами, які «не відносяться до регулярних маршрутів загального користування». А отже — платіть усі.

Фактично, мерія організувала соціальну послугу виключно за рахунок найбідніших верств населення, «забувши» попередити про платність проїзду заздалегідь.

Три запитання до «транспортних благодійників»

Ситуація виглядає не просто двозначно, а маніпулятивно. Розберемо аргументи посадовців «по поличках»:

1. Юридична колізія: Пан Лещенко сам підтвердив статус маршруту №136 як «загального користування». Згідно з законом, пільга діє на всьому маршруті та його відгалуженнях. Розподіл одного і того ж автобуса на «пільговий» до однієї зупинки та «комерційний» після неї — це небезпечний прецедент, що межує з правовим свавіллям.

2. Відсутність волі: Що заважало мерії погодити з патрульною поліцією оновлений паспорт маршруту з урахуванням заїзду до кладовища у вихідні дні? Це звичайна процедура. Але, схоже, чиновникам простіше прикритися «нерегулярністю» рейсів, ніж захистити права тисяч городян, які не мають власних авто і змушені рахувати кожну копійку з мізерної пенсії.

3. Альтернативні рішення: Навіть якщо бюджет не дозволяє повну дотацію, існують механізми тендерів на комерційні маршрути з частковою оплатою для пільговиків. Це було б чесніше, ніж ставити літню людину перед фактом посеред дороги, коли в неї може просто не виявитися готівки на зворотний шлях.

Висновок

Поки що ми спостерігаємо «виворіт» чиновницької благодійності. Влада Дніпра звітує про турботу, водночас роблячи пенсіонерів заручниками своїх недопрацювань. Чи спроможеться мерія виправити цю помилку та привести перевезення у відповідність до законодавства — покаже час. А поки що «квиток до пам’яті» для дніпровських пенсіонерів залишається платним.

Юрій ШВАЙКО

P.S. Від редакції: Ми продовжуватимемо стежити за цією темою. Справедливість у транспортній сфері — це не лише про гроші, це про повагу до людей, які все життя працювали на благо цієї країни.