ДНІПРО – Кривава ціна мобілізації, яку влада намагається приховати за діагнозами. Євген Лагунов, 43-річний архітектор, людина, яка будувала життя для інших, отримав смертельний «квиток» від власних співвітчизників. Після жорсткого затримання, фіктивної комісії та загадкових травм він помер. Справа про умисне вбивство… просто не рухається з місця.
Трагедія, що сколихнула Дніпропетровщину, оголила справжнє обличчя системи, де «придатний до тилу» часто означає смертельний вирок. Мати Євгена, знищена горем, через шість днів після жорсткого затримання та мобілізації сина повідомила у поліцію про його смерть. Її син помер не на передовій захищаючи державу. Він помер у тилу — у лікарні від рук працівників ТЦК. Але навіть звідти, як свідчить історія, є прямий шлях до моргу.
За словами матері загиблого, 2 квітня працівники ТЦК влаштували справжнє полювання на Євгена. Жінка описує події як «жорстке затримання» — без пояснень, без права на адвоката, із застосуванням фізичної сили. Далі — калейдоскоп смерті: чоловіка буквально «протягнули» через військово-лікарську комісію (ВЛК) зі швидкістю кур’єрського поїзда.
Вердикт комісії: придатний до служби в тилу, але до тилу його везли? Архітектора, який не мав жодного військового досвіду, негайно відправляють у вирву під назвою «Регіональний центр комплексної реабілітації».
Через кілька годин після «успішної» мобілізації Євген опиняється на лікарняному ліжку, можна сказати, що в тилу, але в реанімації. Діагноз: забій головного мозку, перелам носової перегородки, перелам плечової кістки. Лікарі змушені ввести потерпілого в медикаментозну кому. 8 квітня Євген Лагунов помер.
Коли поліція, яка не дуже поспішала реагувати на крик матері, бо як правило представники ТЦК разом з Нацполіцією проводять затримання та супроводження до ТЦК, а потім ВЛК, таки відкрила кримінальне провадження за статтею 115 — «Умисне вбивство», керівництво Дніпропетровського обласного ТЦК відреагувало цинічно та звично для таких випадків. Їхня версія: у чоловіка стався епілептичний напад.
Матері залишається лише розводити руками. Напад? У Євгена ніколи не було епілепсії, а після затримання ТЦК з поліцією з’явилася? А переломи кісток, зламаний ніс та забитий мозок — це тепер симптоми епілепсії? Медична наука такого не знає. Жінка наголошує: її син ніколи не страждав на епілепсію, але представникам ТЦК та, що найжахливіше, представникам поліції — байдуже.
Ми поставимо пряме запитання: скільки ще матерів мають дізнаватися про смерть дітей після «дружнього візиту» представників ТЦК?
Найбільше обурення викликає реакція правоохоронних органів. Поліція Дніпропетровщини відкрила провадження про умисне вбивство, але не відразу та і розслідування не поспішає проводити. Затриманих теж немає. Це — найтяжча стаття, яка передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі. Це визнання того, що слідство на момент відкриття справи мало підстави вважати, що архітектора вбили умисно. Або, Нацполіція своєю бездіяльністю допомагає представникам ТЦК уникнути відповідальності.
Але далі — глуха стіна. Справа не рухається з мертвої точки.
Хто замовив тишу? Чому прокуратура не контролює це провадження на національному рівні? Коли генеральний прокурор та міністр внутрішніх справ особисто візьмуться за розслідування смерті чоловіка, якого, ймовірно, просто забили до смерті під час «мобілізаційних заходів»?
Інцидент у Дніпропетровському ТЦК — це не перша подібна історія. Не першу історію хочуть приховати. Це тенденція. Система, де військовозобов’язаного хватають на вулиці, заштовхують в буса, а через годину він отримує перелом хребта «під час сну» — це не армія. Це бандитський безпредел під прикриттям війни.
Ми вимагаємо відповідей від керівництва Дніпропетровського обласного ТЦК:
-
Хто конкретно проводив «затримання» Євгена Лагунова?
-
Чому людина без тяжких хронічних захворювань отримала смертельні травми за лічені години перебування під вашою «опікою»?
-
Як набір переломів та забою мозку пояснюється «епілептичним нападом»? Ви навіть не потрудилися придумати правдоподібну версію.
В Україні триває війна. Країна потребує захисту. Але той, хто плутає армію з каральним батальйоном, а мобілізацію — з правом на катування, має негайно покинути свої крісла. Якщо поліція не зрушить справу про умисне вбивство архітектора, це означатиме одне: держава легітимізувала смертельне насильство з боку власних «захисників» ТЦК.
Мати загиблого чекає на справедливість. Ми чекаємо на офіційну реакцію Генеральної прокуратури та Офісу Президента. Поки що ж ми бачимо лише один доказ — труп архітектора і холодну байдужість в очах тих, хто мав би розслідувати це злочин.
Пам’ятаймо ім’я: Євген Лагунов.
Дякую!
Тепер редактори знають.