Шпигунська мережа на Дніпропетровщині: як волонтер-антикорупціонер працював на ФСБ

Служба безпеки України викрила шокуючу змову: мешканець Дніпропетровської області, маючи документи “волонтера” та “активіста-антикорупціонера”, виявився керівником агентурної групи, яка працювала на російський генштаб. Група займалася шпигунством за Силами оборони України та, зокрема, “полювала” на винищувачі F-16.

Центральною фігурою став чоловік, який залучив до співпраці 12 агентів і інформаторів із різних регіонів України: Запоріжжя, Харківської, Сумської, Миколаївської та Одеської областей. Частина зрадників — колишні військові, які дезертирували зі Збройних сил України. Переховуючись від правосуддя, вони стали легкою здобиччю російської спецслужби.

Учасники групи отримували завдання, спрямовані на послаблення обороноздатності країни. Зокрема, вони:

• розвідували вогневі позиції української протиповітряної оборони;
• намагалися виявити місця базування винищувачів F-16 на секретних аеродромах;
• збирали дані про адреси компаній, що займаються розробкою засобів радіоелектронної боротьби проти російських дронів.

Для збору розвідувальної інформації використовувалися знайомства з українськими військовими, які перебували в прифронтових регіонах. Агентурна група діяла обережно: інформатори “втемну” передавали дані центральній фігурі, а він — своєму куратору в Росії.

Операція з викриття мережі стала результатом тривалої роботи української контррозвідки. Затримано організатора та чотирьох ключових спільників. СБУ висунула їм підозри у державній зраді в умовах воєнного стану, а також у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення, рух чи розташування ЗСУ.

Ця справа вкотре демонструє, що ворог активно намагається використовувати будь-які можливості для отримання розвідувальної інформації. Викриття таких агентурних мереж — це не лише удар по розвідувальних можливостях Росії, а й захист сотень життів українських військових та цивільних.

На тлі підготовки до отримання та використання винищувачів F-16 в Україні, такі інциденти набувають особливого значення. Адже саме інформація про їхнє розташування та операції могла б стати цінним трофеєм для ворога.

Робота українських спецслужб у цій справі — це черговий доказ того, що ми маємо ворога, який не зупиняється перед жодними засобами. Пильність, взаємодія суспільства і спецслужб — ключ до перемоги у цій інформаційно-розвідувальній війні. А зрадників, навіть якщо вони ховаються за масками волонтерів чи активістів, чекає заслужена кара.