У центрі Києва, буквально за кілька кроків від Майдану Незалежності, на вулиці Михайлівській, 11 викрили черговий потужний шахрайський call-центр. На 3–4 поверхах історичної будівлі щодня працювало близько 40 операторів, які в класичній атмосфері — гарнітури, монітори, молодь із впевненими голосами — «обробляли» потенційних жертв.
Коли на місце прибула команда активістів та журналісти видання «Викривач» із камерами, «офіс» охопила справжня паніка. Частина «співробітників» раптово перетворилася на звичайних перехожих і почала впевнено розповідати, що вони «просто гуляють центром Києва». Інші обрали більш радикальну тактику — спринт у невідомому напрямку. Кава-брейк, мабуть, виявився довгим.
За даними розслідувачів, call-центр мав усі класичні ознаки шахрайської схеми: дзвінки від імені банків, прохання назвати CVV-коди, обіцянки «авто за 1% вартості» чи інших «вигодних» інвестицій. Кіберполіція вже традиційно нагадує громадянам: безплатний сир буває лише в мишоловці.
Хто стоїть за будівлею?
Будівля офіційно належить ТОВ «Михайлівська 11». Власниками компанії значаться одразу три закриті недиверсифіковані венчурні корпоративні інвестиційні фонди:
- АО «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Аурос Фінанс”»;
- АО «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Фортрес”»;
- АО «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “МПСС Фінанс”».
А от ключовий ланцюжок веде до дніпровського бізнесмена В’ячеслава Мішалова. Саме він є власником ТОВ «Компанія з управління активами МПСС», яка управляє одним із цих фондів. Таким чином, історична будівля в самому центрі столиці опинилася під контролем структур, пов’язаних із людиною, яку народний депутат Ярослав Железняк вже неодноразово називав «аферистом із Дніпра» та штатним медіа-кілером Офісу Президента.
Директором ТОВ «Михайлівська 11» записаний Дмитро Шевчук.
Журналісти зазначають, Журналісти зазначають, що діяльність call-центру мала явні ознаки шахрайства і, ймовірно, завдавала фінансових збитків не лише українцям, а й громадянам інших країн Європи. Схема класична: дзвінки з «банку», тиск, виманювання даних карток, перекази на «безпечні» рахунки. Скільки саме людей постраждало — наразі встановлюють правоохоронці.
Ця історія особливо цинічна на тлі попередніх розслідувань щодо В’ячеслава Мішалова. З одного боку — телеграм-канал «Україна Сейчас», який, за даними Железняка, займається замовними медіа-атаками на неугодних Банковій. З іншого — реальні фінансові схеми, які, судячи з усього, приносять конкретний дохід.
Виходить, що одна й та сама людина може одночасно «вбивати» репутації через ЗМІ та «обробляти» кишені громадян через call-центри в історичних будівлях Києва.
Поки кіберполіція закликає бути обережними, а активісти фіксують черговий «офіс», головне питання залишається без відповіді: чи дійде цього разу рука правоохоронців до реальних власників і бенефіціарів схеми? Чи знову все закінчиться лише черговим «спринтом» молодих операторів і формальними перевірками?
В’ячеслав Мішаловпродовжує залишатися в тіні. Але ланцюжок від Михайлівської, 11 вже чітко простежується до Дніпра. І це далеко не перший раз, коли його ім’я спливає в контексті сумнівних бізнес-схем.
Суспільство має право знати: хто насправді стоїть за «інвестиційними фондами», які замість прибутку приносять українцям і європейцям лише порожні гаманці та розчарування.
І чи довго ще Банкова буде ігнорувати той факт, що її «медіа-кілер» одночасно може бути причетним до реальних фінансових афер у центрі столиці.
Розслідування: народний депутат Ярослав Железняк
Дякую!
Тепер редактори знають.