Затримання двох китайських шпигунів, які полювали на секрети ракет “Нептун”, розкриває масштаби проникнення іноземних спецслужб в українську оборонну галузь
Історія 24-річного китайського студента, який перетворився на шпигуна, читається як сценарій дешевого бойовика, якби не загрожувала національній безпеці України. Молодик, якого відрахували з київського університету за академічну неуспішність у 2023 році, замість того, щоб покинути країну, вирішив залишитися і продовжити свою “освіту” в галузі промислового шпигунства.
Виникає закономірне питання: як студент-невдаха, який не зміг впоратися з навчальною програмою, раптом виявився достатньо кваліфікованим для проведення складних розвідувальних операцій? Відповідь лежить на поверхні – за його спиною стояв досвідчений куратор в особі власного батька.
Участь батька підозрюваного в шпигунській операції перетворює цю справу з розряду студентських авантюр у серйозну операцію китайських спецслужб. Чоловік, який постійно проживав у КНР, але періодично наїжджав в Україну для “координації агентурної роботи свого сина”, демонструє рівень планування та організації, характерний для державних розвідувальних служб.
Особливо цинічним виглядає візит батька підозрюваного до посольства КНР 8 липня — через день після прибуття в Україну. Цей факт ставить під сумнів заяви китайської сторони про неінформованість щодо діяльності своїх громадян на території України. Складно повірити, що посольство не знало про справжню мету візиту чоловіка, син якого водночас намагався завербувати українських фахівців оборонної промисловості.
Вибір цілі шпигунської операції говорить про її стратегічне значення для Китаю. Протикорабельні ракети “Нептун” стали одним із символів українського оборонно-промислового комплексу та його здатності створювати сучасні високоточні озброєння. Саме ці ракети завдали болючих ударів по російському чорноморському флоту, зокрема потопили флагман “Москву”.
Технології виробництва “Нептуна” представляють величезну цінність не лише для китайської оборонної промисловості, але й для розуміння можливостей українського ВПК. Отримання цих секретів дозволило б Китаю як удосконалити власні системи озброєння, так і потенційно передати інформацію третім сторонам, включаючи РФ.
Сам факт того, що китайські агенти змогли наблизитися до секретних технологій, викликає серйозні питання щодо ефективності української системи безпеки. Як студент, якого відрахували з університету, зумів залишитися в країні та отримати доступ до осіб, причетних до розробки озброєнь?
Цей випадок демонструє прогалини у системі контролю за іноземними громадянами, особливо з країн, які офіційно зберігають “нейтралітет” у російсько-українській війні, але фактично підтримують агресора. Китай, попри свої заяви про мирне врегулювання, продовжує постачати Росії технології подвійного призначення та підтримувати її економіку.
Участь посольства КНР у цій історії, навіть якщо вона обмежується лише прийняття батька підозрюваного, ставить під сумнів дипломатичний статус китайських представництв в Україні. Чи не перетворилися вони на центри координації розвідувальної діяльності під прикриттям дипломатичної недоторканності?
Українській стороні варто переглянути свою політику щодо китайських дипломатичних місій та їх персоналу. Якщо посольство КНР використовується для координації шпигунської діяльності, це є грубим порушенням Віденської конвенції про дипломатичні зносини та міжнародного права.
Спроби крадіжки технологій “Нептуна” не обмежуються лише військовою сферою. Ці технології мають потенційне комерційне застосування та можуть стати основою для розробки цивільних високотехнологічних продуктів. Їх втрата означала б не лише шкоду для національної безпеки, але й мільйонні збитки для української економіки.
Крім того, успішне викрадення секретів українського ВПК могло б підірвати довіру міжнародних партнерів до здатності України захищати спільні технології та інформацію. Це могло б негативно вплинути на майбутню співпрацю з країнами НАТО та ЄС у військово-технічній сфері.
Затримання китайських шпигунів має стати поворотним моментом у підході України до питань безпеки. Необхідно кардинально переглянути систему контролю за іноземними громадянами, особливо з країн, які офіційно зберігають нейтралітет, але фактично підтримують агресора.
Потрібно посилити захист об’єктів критичної інфраструктури та оборонних підприємств, запровадити більш жорсткі процедури перевірки персоналу та відвідувачів. Особливу увагу слід приділити моніторингу діяльності іноземних студентів та їх контактів з українськими громадянами.
Справа китайських шпигунів демонструє, що Україна стикається не лише з прямою військовою агресією Росії, але й з широкомасштабними спробами промислового шпигунства з боку її союзників. Китай, прикриваючись заявами про нейтралітет, активно намагається отримати доступ до українських воєнних технологій, які довели свою ефективність у протистоянні російській агресії.
Цей випадок має стати сигналом для кардинального перегляду підходів до національної безпеки та міжнародного співробітництва. Україна не може дозволити собі наївність у стосунках з країнами, які офіційно зберігають нейтралітет, але фактично діють на шкоду українським інтересам.
Єдиним адекватним рішенням має стати посилення контррозвідувальних заходів, перегляд статусу китайських дипломатичних представництв та запровадження жорсткіших правил перебування громадян КНР на території України. Інакше наступні “студенти-невдахи” можуть виявитися значно успішнішими у своїх шпигунських місіях.
Дякую!
Тепер редактори знають.