У час, коли Україна стоїть на передовій боротьби з російською агресією, а кожна гривня з бюджету повинна йти на зміцнення оборони, розслідування журналістів Bihus.Info розкриває шокуючі схеми збагачення на будівництві фортифікацій. З початку 2024 року уряд виділив понад 4 мільярди гривень на укріплення Сумської та Запорізької областей – регіонів, які безпосередньо межують з ворогом і потерпають від постійних обстрілів. Але замість ефективного використання коштів, державні гроші осідають у кишенях наближених до влади осіб. У Сумській області ключову роль у цих схемах відіграють компанії, пов’язані з народним депутатом Ігорем Молотком, включаючи фірму, записану на його 90-річну матір. Держава вже втратила десятки мільйонів, а хто за це відповість? Розберемося детально.
Обласні державні адміністрації (ОДА) отримали левову частку бюджетних коштів на будівництво оборонних ліній – від окопів і бліндажів до протитанкових споруд. Журналісти Bihus.Info проаналізували фінансові звіти та договори, виявивши системні переплати та штучні посередники, які “нагрівають” ціни. У Сумській області, де загроза вторгнення з півночі особливо гостра, одна з ключових компаній-підрядників – ТОВ “ТД “Дінастія” – отримала близько 126 мільйонів гривень на облаштування рубежів. Але замість прямих закупівель у виробників, фірма звернулася до посередників, пов’язаних з впливовим нардепом.
Найбільш кричущий приклад – закупівля матеріалів на понад 40 мільйонів гривень у ТОВ “Шостстройресурс”. Ця компанія, як з’ясували журналісти, була переписана на 90-річну матір Ігоря Молотка – жінку, яка навряд чи активно керує бізнесом у такому віці. Схема проста, але цинічна: “Шостстройресурс” купує матеріали безпосередньо у виробників за ринковими цінами, а потім перепродавала їх “Дінастії” з суттєвою націнкою. Це класичний “прокладочний” механізм, який штучно завищує витрати і вимиває державні кошти. Чому 90-річна пенсіонерка раптом стає ключовим гравцем на ринку оборонних матеріалів? Відповідь криється в сімейних зв’язках.
Ще один ланцюжок веде до ТОВ “Норд Трек” – компанії, де “Дінастія” закуповувала протитанкові піраміди. Згідно з декларацією самого Молотка, ця фірма платить зарплату його співмешканці. Тут націнки також “зашкалюють”: журналісти підрахували, що лише на цій схемі держава втратила щонайменше 9,5 мільйонів гривень. Уявіть: поки українські воїни ризикують життям на фронті, наближені до влади особи “заробляють” мільйони на елементарних бетонних конструкціях. Загальні втрати в Сумській області, за оцінками Bihus.Info, сягають десятків мільйонів – і це тільки те, що вдалося задокументувати.
Ігор Молоток – фігура, яка давно закріпилася в українській політиці. Обраний до Верховної Ради ще у 2012 році як член Партії регіонів – тієї самої, що асоціюється з режимом Януковича, – він зумів адаптуватися до нових реалій. Сьогодні Молоток є членом депутатської групи “За майбутнє” і представляє Сумську область як мажоритарник з 2019 року. Але найцікавіше – його роль у комітеті з питань бюджету Верховної Ради. Саме цей комітет контролює розподіл державних коштів, включаючи ті, що йдуть на оборону. Конфлікт інтересів? Абсолютно очевидний. Як нардеп, відповідальний за бюджет, може бути пов’язаний з компаніями, які “освоюють” мільйони на фортифікаціях у своєму ж регіоні?
Молоток не новачок у скандалах: його ім’я фігурувало в розслідуваннях щодо сумнівних тендерів і бізнес-зв’язків. Але ця історія з фортифікаціями – новий рівень. Журналісти Bihus.Info не просто вказали на зв’язки – вони простежили ланцюжки власності, декларації та фінансові потоки, які ведуть безпосередньо до родини депутата.
На запит журналістів Bihus.Info Молоток відповів шаблонно: він нібито не отримує жодної вигоди від діяльності згаданих компаній, не впливав на їх отримання замовлень і взагалі не володіє інформацією про діяльність “інших осіб”. Звучіть знайомо? Це типова реакція політиків, спійманих на гарячому: заперечення та дистанціювання. Але факти говорять самі за себе – фірма на матері, зарплата співмешканці, мільйонні націнки. Якщо Молоток справді “не в курсі”, то чому його родина опинилася в центрі багатомільйонних схем? А якщо в курсі – то це вже питання до правоохоронців. Суспільство має право вимагати прозорості, особливо коли йдеться про гроші платників податків на оборону.
Скандал не обмежується Сумщиною. У Запорізькій області, де лінія фронту проходить безпосередньо територією регіону, журналісти виявили давні зв’язки очільника ОВА Івана Федорова з неофіційним “консорціумом” компаній. Ці фірми отримували мільйонні контракти на фортифікації, але замість прозорої роботи, вони “жонглювали” грошима між спорідненими структурами. Товар постачався незрозумілим походження – можливо, з переплатами або навіть фіктивними поставками. Федоров, як голова ОВА, мав би забезпечувати ефективне використання коштів, але замість того, його зв’язки, ймовірно, сприяли цим схемам. Деталі ще розкриваються, але вже ясно: втрати держави тут також сягають десятків мільйонів. Хто контролює контролерів?
Це розслідування Bihus.Info – друга частина масштабного дослідження фінансових махінацій у будівництві фортифікацій. У першій частині журналісти викрили компанії-“прокладки” в Херсонській та Житомирській областях, мільйонні завищення цін і навіть зв’язки з Офісом Президента. Зокрема, згадувалися фірми, пов’язані зі співвласником “Кварталу 95”. Як результат – Головне управління Національної поліції в Херсонській області вже відкрило кримінальне провадження щодо можливих переплат. Якщо в Херсоні справа дійшла до правоохоронців, чому б не розслідувати Сумщину та Запоріжжя? Ці схеми не просто “втрати” – це зрада інтересів країни в умовах війни.
Фортифікації – це не бізнес, а питання виживання нації. Коли родина нардепа з бюджетного комітету “нагріває” державу на мільйонах, а голови ОВА “кришують” сумнівні консорціуми, це підриває довіру до влади. Bihus.Info надало незаперечні докази – тепер черга за НАБУ, ДБР та прокуратурою. Суспільство не повинно мовчати: вимагаймо прозорості, аудитів і покарання. Бо кожна вкрадена гривня – це потенційно врятоване життя на фронті. Скільки ще скандалів потрібно, щоб система змінилася?
Дякую!
Тепер редактори знають.