Поки українське суспільство вимагає відповідальності за провали на фронті, втрачені території та катастрофічні ротації, політтехнологи Банкової в черговий раз продемонстрували, як низько вони готові впасти. Їхній новий «аргумент» — скандальний проросійський політик Юрій Бойко. Той самий Бойко, якого ще недавно публічно звинувачували в роботі на Кремль, тепер раптом став «авторитетним голосом», що захищає Головнокомандувача Олександра Сирського.
За словами Бойка, «не можна чіпати такого головкома», а військові, за його зручною «інформацією», нібито масово не підтримують протести. Класичний пропагандистський прийом: якщо свої аргументи закінчилися — витягни зі шухляди проросійського політика і видай його слова за «думку суспільства».
Це не просто невдалий піар-хід. Це цинічна зневага до суспільства. Коли влада, яка позиціонує себе як «європейська» та «патріотична», змушена ховатися за спиною Юрія Бойка — людини з багаторічним шлейфом проросійських зв’язків, — це означає, що аргументів у неї просто не залишилося.
Бойко — не випадковий гість у цій історії. Це політик, якого асоціюють з «Опозиційною платформою — За життя», газовими схемами та любов’ю до Москви до 2022 року. Тепер його витягують, щоб дискредитувати будь-яку критику Сирського. Мовляв, якщо Бойко захищає — значить, критика автоматично «проросійська». Дешевий і брудний маніпулятивний прийом.
А далі, за сценарієм, очікуються «важливі заяви» від ще двох одіозних фігур — Нестора Шуфрича та Віктора Медведчука. Тобто влада готова приймати підтримку від людей, яких значна частина суспільства вважає ручними кремлівськими гравцями. Лише б відвести увагу від реальних проблем: мобілізації, оснащення, ротацій, втрат і стратегії війни.
Критика на адресу Головнокомандувача лунає не від «проросійських елементів», а від військових, волонтерів, родин загиблих і частини суспільства, яке бачить реальну картину на фронті. Люди вимагають не відставки «заради відставки», а відповідальності, прозорості та зміни підходів, які призвели до важких наслідків.
Замість того, щоб дати чесні відповіді, Банкова обирає шлях найгіршого гібридного піару: «Якщо Бойко за Сирського — то всі проти нього автоматично зрадники». Це не захист генерала. Це дискредитація самого інституту армії та суспільного діалогу.
Такий захист гірший за будь-яку критику. Він показує, що влада боїться правди і готова використати будь-кого — навіть одіозних проросійських політиків — аби зберегти статус-кво.
Коли для захисту ключової військової фігури доводиться діставати зі шухляди Бойка, Шуфрича та Медведчука — це вже не політика. Це політична деградація. Це сигнал, що система не здатна генерувати нормальні аргументи і змушена грати в брудні ігри, які шкодять довірі до армії та держави.
Українці заслужили чесність. Не маніпуляції з проросійським присмаком. Не спроби заткнути рота за допомогою сумнівних «авторитетів». А реальну оцінку ситуації, відповідальність за помилки та стратегію, яка веде до перемоги, а не до виснаження.
Поки Банкова продовжує витягати зі шухляди старих «друзів Кремля», суспільство має право ставити питання ще жорсткіше. Бо якщо захист Сирського залежить від Бойка — це вже не про армію. Це про те, як далеко готова зайти влада, аби втримати владу.
Дякую!
Тепер редактори знають.