Поліція Києва тікає від пострілів

Поліція Києва тікає від пострілів як миші

В мережі з’явилося відео, від якого у нормальної людини кров холоне в жилах. 18 квітня 2026 року в Києві під час теракту Дмитро Васильченков відкрив вогонь по людях. А двоє київських поліцейських, почувши перші постріли, кинулися тікати в різні боки, як миші від кота. Залишили пораненого цивільного просто на землі — без допомоги, без прикриття, без жодної спроби виконати свій обов’язок.

Це не якийсь віддалений район і не нічна година. Це столиця. Серед білого дня. А «захисники» в погонах, які щодня розповідають нам про «службу в тилу», просто розбігаються.

Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, ще недавно гордо заявляв: поліція не навчена воювати на фронті, її завдання — сидіти в тилу і «нічого не робити». Тобто, за версією МВС, наші правоохоронці — це не сила, яка має захищати громадян, а просто «тилова обслуга», яка ховається від мобілізації і реальної небезпеки. Тепер же, коли відео з їхньою ганебною втечею розлетілося телеграм-каналами, той самий Клименко терміново вимагає службового розслідування.

Звучить, м’яко кажучи, смішно. Ні, навіть жалюгідно.

Люди, які давали присягу «захищати життя і здоров’я громадян, права і свободи людини», при першому ж звуку пострілів кидають пораненого і тікають. Ті самі люди, яких держава береже від фронту, бо «вони не навчені». А коли треба захищати Київ від терориста — виявляється, вони й на це не здатні.

Це не просто «переляк». Це системна катастрофа системи МВС. Роки війни, мільярди гривень на «реформу», сотні тисяч поліцейських у тилу — і результат один: двоє озброєних «професіоналів» тікають від одного стрільця, залишаючи за собою криваву пляму на асфальті.

Пам’ятаєте, як нам розповідали про «нову поліцію», «підготовку за стандартами НАТО», «спеціальні підрозділи»? Тепер ми бачимо правду: підрозділи є, форма є, зброя є, а хребта — немає. Присяга для них — просто папірець, який можна забути, коли починається реальна небезпека.

Громадськість у телеграм-каналах вже вибухнула. Люди пишуть одне й те саме: «Ми годуємо цю армію в тилу, а вони не можуть навіть від одного терориста захистити?». І це справедливе обурення. Поки хлопці на нулі тримають лінію фронту під російськими «Ланцетами» і «ФАБами», «тилова гвардія» Клименка не може впоратися з одним озброєним чоловіком у центрі столиці.

Міністр вимагає розслідування. Чудово. Тільки ось питання, яке ніхто не ставить уголос: а хто взагалі дозволив такій «поліції» існувати в такому вигляді? Хто роками закривав очі на те, що в тилу накопичується величезна кількість озброєних людей, які фізично не готові до жодної реальної загрози? І головне — чому після кожного такого ганебного випадку ми знову чуємо лише «буде розслідування», а не масові звільнення, переатестації і, врешті, відправку на фронт тих, хто явно не здатний захищати навіть самих себе?

Це вже не просто провал окремих поліцейських. Це провал усієї концепції «захисту тилу» від Ігоря Клименка. Концепції, яка дозволила створити касту «недоторканних», які ховаються від війни, але не можуть захистити навіть одну вулицю в Києві.

Суспільство має право знати: скільки ще таких «мишей у формі» патрулює столицю? Скільки ще разів ми побачимо, як поранених громадян залишають помирати на асфальті, бо «охоронці порядку» вирішили, що їхнє життя дорожче?

Поки Клименко проводить чергово і не останне «службові розслідування», терористи вже знають відповідь: в Києві можна стріляти. Поліція розбіжиться. А держава знову обмежиться папірцями.

Час поставити питання руба: або МВС нарешті перетворює своїх підлеглих на реальну силу, здатну захищати громадян, або визнає, що вся ця «тилова армія» — просто дорога ілюзія, за яку ми платимо своїми податками і, як виявляється, своїм життям.

Дякую!

Тепер редактори знають.