У жовтні 2022 року, коли Україна боролася за виживання в умовах повномасштабної війни, на горизонті з’явився телеканал “Ми-Україна”. Він виник із темряви, мов привид, і за лічені роки не просто вліз у медіапростір, а став справжнім монстром, що пожирає бюджетні кошти. Сотні мільйонів гривень із наших із вами кишень уже пішли на цей проєкт, а загальна сума наближається до мільярда. І все це — коли ЗСУ благають про кожен снаряд, а влада цинічно заявляє, що “грошей немає”. То що ж це за “Ми-Україна”? Відповідь проста і брудна: це медіа-імперія Офісу президента, збудована на наших податках, нахабстві й повній байдужості до війни.
“Ми-Україна” з’явився в ефірі восени 2022 року — у момент, коли країна була по горло у війні. Нібито група ентузіастів вирішила “допомогти інформаційному фронту”. Але не поспішайте вірити в казки. Цей канал одразу отримав місце в “Єдиному марафоні” — державному проєкті, який мав би бути голосом правди, а не годівницею для “своїх”. За два роки “Ми-Україна” розрісся до масштабів імперії, що включає не лише канал, а й радіостанції, і все це — за наші гроші. Народний депутат Ярослав Железняк називає це не просто медіапроєктом, а справжньою аферою Офісу президента. І він має докази.
“Це не історія про те, як створити свій канал. Це історія про те, як нахабно зробити медіа-імперію за сотні мільйонів із бюджету, за підтримки держкомпаній і тендерних ‘переможців’, а ще — за рахунок майна, конфіскованого у ‘зрадників’”, — пише Железняк на своїй сторінці у Facebook. І додає: “Заплатили за це ми з вами. І скоро заплатимо ще більше“.
З початку війни на “Ми-Україна” та пов’язані з ним проєкти з держбюджету витягли майже мільярд гривень. Тільки уявіть: поки солдати на передовій гинуть через брак техніки, Офіс президента спокійно “зливає” сотні мільйонів на свій медіабізнес. Останній приклад — із системи Prozorro: 13 березня 2025 року підписано контракти на 800 мільйонів гривень для “Єдиного марафону” і ще 184 мільйони — конкретно для “Ми-Україна”. Якщо додати попередні 400 мільйонів, про які вже говорили в розслідуваннях, виходить 584 мільйони на один лише канал! І це ще не кінець.
А тепер до деталей, від яких щелепа падає. Година ефіру на “Інтері” коштує 94 тисячі гривень, на “СТБ” — 114 тисяч, на “1+1” — 130 тисяч. А знаєте, скільки бере “Команда Єрмака” за свою годину на “Ми-Україна”? 163 тисячі! “Напевно, обладнання дороге”, — іронізує Железняк. Але жарти тут недоречні. Разом із витратами на канал “Рада” (ще один проєкт, пов’язаний із владою через фірму “Кінокіт”) сума вже перевалює за мільярд гривень із початку війни. І це — коли в країні немає грошей на дрони чи бронежилети.
Не треба бути генієм, щоб здогадатися: “Ми-Україна” — це не про журналістику, а про владу. Розслідування команди Железняка розкриває прямі зв’язки каналу з Офісом президента. Фінансування йде від державних компаній, які отримують “вказівки” зверху. До схеми залучені переможці тендерів, що “добровільно” діляться коштами, і навіть конфісковане майно “зрадників”, яке дивним чином опинилося в руках цієї медіа-машини. “Ми знайшли та зв’язки з ОП, і джерела фінансування за ‘вказівкою’”, — стверджує депутат.
Але найнахабніше — це цинізм. “Їм начхати, що в державі війна, а у них ‘жнива’”, — пише Железняк. І додає: скоро на цей “бізнес” витягнуть ще кілька сотень мільйонів. Бо це не просто канал — це інструмент, який працюватиме для Офісу президента до, під час і після виборів. І платити за нього будемо ми.
Докази лежать на поверхні — у системі Prozorro. Железняк розповідає, як одного вечора “заліз” туди (за його словами, “у мене таке хобі”) і мало не впав зі стільця: саме в день, коли опублікували розслідування про “Ми-Україна”, влада підписала нові контракти. 800 мільйонів на “Марафон”, 184 мільйони на “Ми-Україна” — усе це оплата за 2025 рік, оформлена 13 березня. “Прям контракти підписані вчора!” — обурюється він.
Ці цифри — не просто числа. Це плювок в обличчя кожному українцю, який донатить на армію, поки влада “освоює” мільярди на свої забаганки. І це при тому, що “Ми-Україна” не дає ні резонансних розслідувань, ні високих рейтингів — лише слухняний голос Банкової.
“Ми-Україна” — це не просто канал. Це символ безкарності й нахабства. “З нашою владою це реально нескінченний серіал. В усіх сенсах“, — підсумовує Железняк. І справді, поки одні гинуть на фронті, інші будують медіа-імперію за наші гроші. Поки країна благає Захід про допомогу, Офіс президента влаштовує собі “жнива” на мільярди. І найстрашніше — немає жодних ознак, що це зупиниться.
“Ми-Україна” — це не про “ми”. Це про “їх” — про тих, хто плює на війну, на народ і на майбутнє країни, витягаючи останнє з бюджету. Мільярди гривень, які могли піти на зброю чи медицину, осідають у кишенях “своїх”. І поки ми мовчимо, цей серіал триватиме. Питання лише одне: чи вистачить нам сміливості зупинити цю аферу? Бо якщо ні, то наступний рахунок — знову за нами.
Дякую!
Тепер редактори знають.