Завтра на сесії Дніпровської міської ради планується розглянути документ, який може стати вироком для участі громади у міському самоврядуванні. Мова йде про нове Положення, яке, за словами адвоката Василя Підлужного, суттєво ускладнить розгляд місцевих ініціатив. Чи справді це «адміністративна зачистка» активності громади?
Новий документ під назвою «Положення про порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд Дніпровської міської ради» вводить низку бар’єрів для активістів.
Ось ключові пункти, які викликають найбільше обурення:
- Попередня перевірка Департаментом
Першим етапом стане перевірка ініціативи на відповідність «баченню» Департаменту. Що це за бачення, хто його формує, і які критерії використовуються – питання залишається відкритим.«Ви тільки почали, але вам вже відмовлено», – іронізує Підлужний.
- Збір усіх підписантів
Навіть якщо ініціатива пройде перший етап, активістам доведеться зібрати ВСІХ підписантів. Так, усіх до останньої людини. Йдеться про 250+ осіб, які мають одночасно з’явитися у визначений час.
Чи реально це здійснити в умовах воєнного часу, коли люди працюють, евакуюються або живуть у різних частинах країни? Навряд чи. - Фінальне слово за Департаментом
Якщо активістам все ж вдасться зібрати підписи й правильно оформити документи, рішення про допуск ініціативи до сесії все одно залишиться за Департаментом. Це означає, що громада формально залежить від доброї волі чиновників.
На перший погляд, Положення виглядає як прагнення до порядку й чіткості в роботі міської ради. Але детальний аналіз показує інше – це документ, що може знищити саму ідею місцевих ініціатив.
«Отже, де-факто це повне знищення можливості людей донести свою позицію до міської ради», – підсумовує адвокат.
Суть місцевої ініціативи полягає в тому, щоб громадяни мали прямий інструмент впливу на органи місцевого самоврядування. Введення додаткових адміністративних бар’єрів перетворює цей інструмент на декоративний.
Особливо абсурдною виглядає вимога одночасного збору всіх підписантів. У той час як міська рада виправдовує обмеження доступу до своїх приміщень міркуваннями безпеки, активістам пропонують зробити абсолютно протилежне.
Це викликає запитання: чому, коли мова йде про інтереси громади, безпека стає приводом для обмежень, але коли потрібно створити штучний бар’єр для місцевих ініціатив, жодних ризиків для людей вже не враховують?
Хто виграє?
Схвалення такого положення вигідне передусім самим чиновникам і депутатам. Замість того щоб дослухатися до громади, вони створюють механізм, який дозволить ігнорувати будь-які незручні питання ще на етапі подання.
Якщо завтра депутати проголосують «за», це стане черговим доказом того, що міська влада бачить громадян не партнерами, а підлеглими, чиї голоси можна ігнорувати.
Що робити далі?
Для громади Дніпра ухвалення такого документа стане викликом. Але водночас це можливість згуртуватися та показати, що громада має голос, навіть коли влада намагається його заглушити.
Запровадження прозорих і доступних механізмів участі громадян у самоврядуванні – це не питання вибору, а зобов’язання перед суспільством. Від цього залежить, чи залишиться демократія на рівні місцевого управління, чи вона буде замінена імітацією.
Завтра – вирішальний день для громади Дніпра. Якщо громадянські активісти мовчатимуть сьогодні, то завтра вони втратять навіть те право, яке зараз намагаються захистити.
Дякую!
Тепер редактори знають.