Микола Павлович Мазниця знов збрехав.

На питання що він робив у сільраді вночі він повідомив наступне:

“Відповідаю: проїзджая мимо ради біля 21 год. , я заскочив на 5 хв. (Це зафіксовано пультом “Явір”) Забрав в кабінеті своїй дружини її очки та дві ксерокопії документів з держпраці по обов’язкам Ільчука, які лежали теж на столі в її кабінеті. Одну ксерокопію Лисичкін взяв собі. Незнаю навіщо вона йому за 2019 рік. О це і ВСЕ. Я працівник сільської ради і виправдовуваться не має в чому. Тим більш, навіть не торкався кабінету секретаря. На відео чітко видно, що я був біля машини, а у Лисичкіна тільки один паперець у руках.”

Між тим, голова сільської ради Лисичкін, секретар Фоменко та депутат сільради Серчук підтверждують, що зникли не якісь “ксерокопії”, а матеріали ЦІЛОЇ сесії.

Сесія була цікава – одна з тих, на якій просувалися кандидатури на хлібні посади в сільській раді, вигідні саме “клану Мазниці”. Це, на думку депутатів, викриває ще одну аферу, через яку перший заступник відмивав бюджетні кошти.

Справа в тому, що премії в 500% завдяки роботі нашої команди стали занадто помітні. Тож було вирішено збільшувати кількість працівників апарату, які були “надважливі для сільської ради”. Кадровою політикою керувала “свята трійця” – Мазниця, Деревчук та Падалка. Саме вони просували “потрібних кандидатів”, які напевно віддавали більшу частину своїх зарплат своїм “благодійникам”.

Так в сільраді з’явились такі цінні кадри як пустишка Гречко, який за два роки НІЧИМ не відзначився, отримуючи 15000 грн щомісячно. Ільчук, засуджений за крадіжку та вимагання, що всім розповідає про мільйони привнесених до бюджету коштів, яких ніхто не бачив. Деревчук, яка напевно є автором цієї схеми (чому вона так потрібна Мазниці бо у того б не вистачило розуму на це).

Всіх цих, в тому числі скорочених, громада і досі не може позбутися – зараз вони наполегливо працюють над тим, щоб відновлюватися на своїх посадах через суд!