11 липня 2025 року в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про те, що керівництво Дніпропетровської обласної прокуратури подало заяви на звільнення. Ця новина, оприлюднена через дописи на платформі X, викликала значний резонанс, адже йдеться про ключовий правоохоронний орган регіону. За попередньою інформацією, причиною таких радикальних кроків став аудит роботи за перше півріччя 2025 року, проведений Офісом Генерального прокурора під керівництвом Руслана Кравченка, призначеного на посаду 17 червня 2025 року. Що стоїть за цими подіями, які фактори могли вплинути на рішення керівництва, і які наслідки це матиме для регіону? Спробуємо розібратися.
Руслан Кравченко, новий Генеральний прокурор України, обійняв посаду 17 червня 2025 року. Його призначення стало частиною ширшої реформи правоохоронної системи, спрямованої на підвищення ефективності та прозорості роботи прокуратури. Одним із перших кроків Кравченка стало доручення провести ретельний аудит діяльності регіональних прокуратур. Згідно з повідомленнями, опублікованими на сайті news.pn, Офіс Генерального прокурора надіслав низку вимог до місцевих прокуратур, серед яких — суворий дрес-код, знання ключових показників роботи, зменшення кількості нерозглянутих справ у судах, активізація розслідувань воєнних злочинів і злочинів проти дітей, а також посилення комунікації зі ЗМІ.
Аудит, проведений у Дніпропетровській обласній прокуратурі, ймовірно, виявив серйозні недоліки в роботі відомства. Хоча офіційних звітів про результати перевірки на момент написання статті не оприлюднено, допис на платформі X від користувача @Alex__Cargo зазначає, що заяви на звільнення керівництва були подані саме після цього аудиту. Це може вказувати на те, що результати перевірки виявилися незадовільними, а тиск з боку Офісу Генпрокурора став вирішальним фактором для такого рішення.
Наразі керівником Дніпропетровської обласної прокуратури є Сергій Віталійович Біжко, а уповноваженими особами, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, є Валерій Олександрович Прихожанов, Олександр Анатолійович Савенко, Олександр Анатолійович Біленький та Карина Костянтинівна Дудник. Ці особи, ймовірно, входять до числа тих, хто подав заяви на звільнення, хоча офіційного підтвердження щодо конкретних імен поки немає.
Дніпропетровська обласна прокуратура є важливою ланкою в системі правоохоронних органів України, адже регіон має стратегічне значення через своє промислове та економічне значення, а також близькість до зон конфлікту. Прокуратура відповідає за нагляд за дотриманням законності, розслідування кримінальних справ, у тому числі пов’язаних із воєнними злочинами, корупцією та іншими резонансними правопорушеннями.
Однією з ключових причин масових заяв на звільнення, ймовірно, є результати аудиту, проведеного Офісом Генерального прокурора. Згідно з вимогами Руслана Кравченка, регіональні прокуратури повинні демонструвати високий рівень ефективності, зокрема в зменшенні судового залишку, активізації розслідувань воєнних злочинів і злочинів проти дітей, а також у публічній комунікації. Невідповідність цим стандартам могла стати підставою для критики з боку центрального керівництва.
Крім того, громадська діячка з Дніпра Наталя Ешонкулова ще 8 липня 2025 року звернулася до Генерального прокурора з вимогою перевірити зв’язки Дніпропетровської обласної прокуратури з кримінальними елементами. У своєму зверненні, опублікованому на сайті РБК-Україна, вона наголосила на системній бездіяльності відомства в розслідуванні резонансних справ, зокрема щодо замаху на її життя у 2021 році. За словами Ешонкулової, обласна прокуратура не встановила замовників злочину, обмежившись лише затриманням виконавців. Ці звинувачення могли додати тиску на керівництво прокуратури, особливо в контексті аудиту.
Іншим фактором може бути внутрішня реорганізація, ініційована новим Генпрокурором. Руслан Кравченко, який має досвід роботи в Київській обласній прокуратурі та Державній податковій службі, відомий своїм жорстким підходом до реформ. Його вимоги до прокурорів, зокрема щодо знання статистичних даних і публічної активності, могли виявитися непосильними для частини керівництва, що призвело до їхнього рішення піти у відставку.
Масові звільнення в керівництві Дніпропетровської обласної прокуратури можуть мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки. У короткостроковій перспективі це може призвести до тимчасового послаблення роботи відомства, адже призначення нових керівників і передача справ потребують часу. Водночас це може стати поштовхом для оновлення кадрів і впровадження більш ефективних практик.
У довгостроковій перспективі успіх залежить від того, наскільки швидко та якісно будуть призначені нові керівники. Якщо Офіс Генерального прокурора обере професіоналів із чітким баченням реформ, це може посилити довіру до правоохоронної системи в регіоні. Однак якщо нові призначення будуть сприйняті як політичні чи непрозорі, це може погіршити репутацію прокуратури.
Крім того, ситуація в Дніпропетровській області може стати прецедентом для інших регіональних прокуратур. Аудит, ініційований Русланом Кравченком, ймовірно, охопить усі регіони, і подібні звільнення можуть повторитися в інших областях, де будуть виявлені недоліки в роботі.
Новина про звільнення викликала жваве обговорення в соціальних мережах і медіа. Допис на платформі X від @Alex__Cargo став одним із перших джерел інформації, що свідчить про активну роль соціальних мереж у поширенні таких новин. Водночас офіційні канали Дніпропетровської обласної прокуратури, зокрема її сторінка у Facebook, не містять коментарів щодо цих подій. Це може свідчити про бажання уникнути публічного розголосу до офіційного підтвердження.
Громадські активісти, такі як Наталя Ешонкулова, продовжують наголошувати на необхідності реформ у прокуратурі. Її звернення до Генпрокурора підкреслює системні проблеми, які накопичувалися роками, і закликає до ретельної перевірки діяльності відомства. Це може посилити тиск на правоохоронні органи з боку громадянського суспільства.
Масові заяви на звільнення в Дніпропетровській обласній прокуратурі є важливим сигналом про зміни в правоохоронній системі України. Аудит, ініційований новим Генеральним прокурором Русланом Кравченком, імовірно, виявив серйозні недоліки в роботі відомства, що й стало причиною такого рішення. Водночас звинувачення громадських активістів у бездіяльності та можливих зв’язках із кримінальними елементами додають цій ситуації додаткової складності.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, як Офіс Генерального прокурора впорається з кадровими змінами та чи зможе забезпечити ефективну роботу прокуратури в регіоні. Для отримання повної картини варто стежити за офіційними заявами на сайтах gp.gov.ua та dnipr.gp.gov.ua, а також за новинами в надійних медіа. Ця ситуація може стати поворотним моментом для реформування прокуратури не лише в Дніпропетровській області, а й у всій Україні.
Дякую!
Тепер редактори знають.