Днями вся Україна дізналася, як насправді працює «щит і меч» держави в регіонах. СБУ спільно з Офісом Генпрокурора затримала топ-посадовців Національної поліції Івано-Франківської області (а також їхніх колег із Тернопільщини та Житомирщини) за кришування цілої мережі «порноофісів». У високопосадовців вилучили понад 22,6 мільйона гривень готівкою, елітний автопарк із шести преміальних авто, п’ять швейцарських годинників, зброю та інші «принадності» корупційного бізнесу.
Це не дрібні хабарники. Це керівники обласних управлінь — начальник ГУНП в Івано-Франківській області, його заступник та інші високі чини. Вони, за версією слідства, забезпечували «дах» незаконному виробництву та розповсюдженню порнографічного контенту. Гроші текли рікою — десятки тисяч доларів за спокійну роботу «офісів», де дівчата знімали контент для дорослих.
І тут виникає закономірне, гірке питання: навіщо нам така поліція?
Нацполіція, як виявляється, не навчена воювати і захищати Україну. Її співробітники масово уникають фронту, ховаються за бронюваннями та «важливими» посадами. Зате кришувати порносферу — це в них виходить просто блискуче. Тікати від озброєного чоловіка на вулицях Києва (як ми неодноразово бачили на відео) — теж вміють. А от ловити злочинців, забезпечувати порядок і, не дай Боже, йти на фронт — це вже не їхня компетенція.
Особливо цинічно це виглядає під час війни. Поки тисячі звичайних українців гинуть на передовій, захищаючи країну, високопоставлені поліцейські в тилу рахують «чорний нал» від порно-бізнесу. І роблять це так нахабно, що навіть СБУ вже не може ігнорувати.
Найголовніше: такі схеми на рівні обласних керівників не працюють без потужного прикриття згори. Занадто масштабно, занадто зухвало. Без «доброго ока» в Києві, без відповідних дзвінків і «політики невтручання» ці панове ніколи б не ризикнули. А значить, проблема не в окремих «поганих яблуках». Проблема системна. Національна поліція перетворилася на комерційну структуру, яка більше зайнята власним збагаченням і «дахуванням» сумнівного бізнесу, ніж безпекою громадян.
Українське суспільство має повне право ставити жорсткі питання:
- Скільки ще таких «порно-дахів» діє по країні?
- Чому люди, які не здатні захистити навіть себе, продовжують носити погони і отримувати зарплати з наших податків?
- Коли нарешті Нацполіцію почистять від тих, хто воювати не хоче, а «кришувати» вміє?
Поки що відповіді немає. Є лише черговий гучний скандал, який вкотре демонструє: реформа поліції, про яку так багато говорили після Революції Гідності, залишилася на папері. Замість професійного правоохоронного органу ми маємо структуру, де корупція і моральне розкладання стали нормою.
Час вже визнати очевидне: поліція, яка ефективно захищає лише порно-бізнес і власні кишені, не варта довіри суспільства. І тим більше — не варта права називатися захисниками України.
Суспільство чекає не чергових обшуків для галочки, а системної чистки. Інакше скоро «кришувати» доведеться вже не порноофіси, а саму державу.
Дякую!
Тепер редактори знають.