В Україні з моменту створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) після початку повномасштабного вторгнення Росії, саме ці структури отримали право вирішувати, кому йти на фронт, а кому залишатися вдома. Однак замість прозорості й справедливості, яку обіцяла влада, ТЦК та СП дедалі частіше опиняються у центрі гучних скандалів, пов’язаних із корупцією, свавіллям і навіть злочинами проти громадян.
Від хабарів до викрадень
Влада запевняла українців, що ТЦК та СП працюють у рамках закону, але реальність виявилася іншою. Майже щодня ми дізнаємося про викрадення чоловіків, знущання, а подекуди й убивства, до яких причетні представники цих структур. Правоохоронці часто закривають очі на порушення або навіть сприяють уникненню відповідальності винними.
Наприклад, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець досі не визнав жодних порушень з боку ТЦК та СП. Це викликає обурення серед громадян, адже випадки корупції стають дедалі очевиднішими. На Київщині, Одещині, Полтавщині правоохоронці неодноразово затримували працівників ТЦК на хабарях, але жоден із них не поніс реального покарання.
Харківщина: новий виток скандалу
Нещодавно гучний скандал розгорівся на Харківщині. У Харкові провели масові обшуки в ТЦК та СП, де правоохоронці виявили масштабні зловживання. Зокрема, представників ТЦК звинуватили у використанні військового стану для особистого збагачення, а лікарів військово-лікарських комісій — у підробці медичних висновків.
Хворих чоловіків похилого віку та людей із хронічними захворюваннями відправляли на фронт, стверджуючи, що вони здорові та придатні до служби. Водночас здорових громадян, які могли служити, списували як непридатних за хабарі. Така система стала джерелом збагачення для чиновників, але й поставила під загрозу життя тих, хто не мав жодного відношення до бойових дій.
Третій рік війни: мовчання центральної влади
Ці кричущі факти відомі не лише громадськості, але й центральній владі, Міністерству оборони та правоохоронним органам. Проте жодних реальних дій для вирішення проблеми не вживається. Навпаки, у деяких випадках правоохоронці прикривають представників ТЦК та СП, допомагаючи їм уникнути відповідальності.
Що далі?
Українці вже втратили віру в прозорість і справедливість роботи ТЦК та СП. Поки центральна влада мовчить, а злочинці у формі залишаються безкарними, довіра до державних інституцій продовжує падати. На тлі війни, коли кожен ресурс і кожна людина мають значення, такі корупційні схеми підривають обороноздатність країни.
Чи будуть винні покарані? Чи зможе держава нарешті поставити крапку в цих скандалах і повернути довіру громадян? Відповіді на ці питання залежать від політичної волі та тиску суспільства. Але одне зрозуміло вже зараз: безкарність породжує нові злочини, і чим довше це триватиме, тим важче буде виправити ситуацію.
Дякую!
Тепер редактори знають.