Голова Офісу Президента Андрій Єрмак готувався до звичайної PR-акції. План був простий: прийти до студентів, розказати, що він і президент Зеленський — “свої хлопці”, такі ж прості українці, як і всі інші. Показати близькість до народу, особливо до молоді, яка мала б підтримувати владу в складні часи війни.
Але щось пішло кардинально не так.
Замість очікуваних оплесків і захоплених поглядів, Єрмак зіштовхнувся з потоком незручних питань від студентів, які виявилися набагато критичнішими та обізнанішими, ніж очікувала президентська команда.
Віктор Бобиренко, очільник Бюро аналізу політики, пояснює причини цієї несподіваної для влади ситуації:
Але українська молодь виявилася куди більш свідомою та критичною, ніж розраховувала влада. Студенти почали ставити ті питання, які турбують мільйони українців, але які влада намагається уникати або замовчувати.
Що ж так збентежило главу Офісу Президента? Студенти почали говорити про:
Тотальну корупцію в Україні. Молоді люди прямо запитували, чому навіть у воєнний час корупційні схеми продовжують процвітати, чому гроші, призначені для оборони та відновлення, часто зникають у кишенях чиновників.
“Кумівство” у владних структурах. Студенти цікавилися, чому ключові посади в державі часто отримують не найкваліфікованіші кадри, а “свої люди” — друзі, родичі та бізнес-партнери тих, хто при владі.
Знищення свободи слова. Молодь не побоялася поговорити про тиск на незалежні медіа, закриття телеканалів, переслідування журналістів та громадських активістів.
Єрмак, очевидно, розраховував на інший сценарій. У його уяві студенти мали бути вдячною аудиторією, яка з захопленням слухатиме розповіді про “героїчну боротьбу влади” та безумовно підтримуватиме всі рішення президентської команди.
Цей епізод яскраво демонструє глибшу проблему — відрив влади від реальних настроїв суспільства, особливо молодої його частини. Студенти сьогодні — це покоління, яке виросло після Революції Гідності, яке бачило обіцянки політиків і їх реальні справи.
Вони не готові мовчки сприймати популістські гасла про те, що “ми всі разом”, коли бачать, як одні гинуть на фронті, а інші збагачуються на війні. Вони не готові аплодувати розповідям про “простих хлопців у владі”, коли ці “хлопці” живуть у розкоші, недосяжній для пересічних українців.
Зустріч Єрмака зі студентами стала красномовним уроком для всієї президентської команди. Урок простий: українське суспільство, особливо його молода частина, не готове сліпо довіряти владі лише через те, що триває війна.
Молодь вимагає прозорості, відповідальності та реальної боротьби з корупцією. Вона готова підтримувати країну, але не готова закривати очі на зловживання тих, хто має служити народу.
“Студенти показали, що справжня підтримка влади можлива лише тоді, коли ця влада заслуговує на довіру своїми діями, а не словами“, — резюмує політичний аналітик.
Питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього епізоду? Чи зрозуміє президентська команда, що час популістських виступів минув, і суспільство вимагає реальних змін?
Поки що схоже, що в Офісі Президента сприйняли студентські питання як неприємну несподіванку, а не як сигнал про необхідність змінювати підхід до управління державою.
Але одне зрозуміло точно: українська молодь не збирається мовчати. І це, можливо, найкращий знак для майбутнього нашої країни.
Студенти довели: справжній патріотизм — це не безумовна підтримка влади, а вимога від неї відповідальності та чесності перед народом.
Дякую!
Тепер редактори знають.