Ігор Луценко, екснардем і військовий експерт, гостро викриває одну з найгірших проблем у нашій армії — системну брехню, яка підриває не лише боєздатність, а й саму безпеку нашого війська.
Щоранку один із військових воєначальників виконує фактично детективну роботу: він доповідає в Генштаб про реальні позиції підрозділів, розташування, втрати та зміни. Навіщо? Бо правдивості в інформації – смішно мало. Брехня, що тоне в морі фальшивих донесень, підстерігає звідусіль.
Командири всіх рівнів — від взводних до комбрига — брешуть. Це не просто прикрі помилки, а цілеспрямоване спотворення фактів із різним ступенем шкоди. Позиції, загарблені ворогом, все ще числяться за нашими, бо їх намагаються відбити. Тільки після закінчення сил про них чесно повідомляють як втрати. Солдати, які загинули, записуються як зниклі безвісти. Озброєння, техніка, готовність? Брехня найвищого ґатунку. Лічать збиті дрони — дані не збігаються з реальністю, але це ігнорується. І найнебезпечніша брехня — вона неочевидна. Роти та підрозділи існують лише на папері, а через неякісне обладнання чи відсутність навчання не можуть виконувати жодних бойових завдань.
Цей кривавий спектакль підтримує туман війни й повна секретність, де правду приховують, замінюють вигадками, а іноді й вигадують цілі операції.
Луценко істерично кричить: брехун – гірше ворога. Ця зрада коштує нам дорого — обмежує управління, вводить політиків у оману, породжує велетенські прориви в обороні, які могли б не статися, якби правда була на боці військових. Величезні втрати людські й територіальні — прямий наслідок недовіри й фальші.
Ніхто не наважується карати цю брехню. Нема ні покарань, ні офіційного розслідування. Брехуни продовжують руйнувати армію зсередини.
Луценко каже: ми підсвідомо боїмося правди, надто звикли приховувати невдачі і надувати перемоги. Однак саме правда лікує, відкриває очі й дає силу.
На четвертому році кровопролитної війни Україна має дозріти для правди — перед ворогом і перед собою. Без чесності перемоги не буде. Брехун — це внутрішній ворог, смертоносніший за будь-яку зброю.
Правда — це наша зброя. І час цією зброєю нарешті скористатися.
Дякую!
Тепер редактори знають.