Україна, яка вже третій рік протистоїть повномасштабній агресії Росії, стикається з безліччю викликів: від фронтових боїв до економічної стабільності. Однак, замість фокусу на реальних реформах, деякі політики продовжують генерувати заяви, які більше нагадують підготовку до нових “сюрпризів” для громадян. Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від “Слуги народу” Данило Гетьманцев заявив, що через контрабанду кави державний бюджет щороку втрачає понад 1 мільярд гривень. За його словами, третина кави на ринку — нелегальна, а щорічно ввозиться близько 3 тисяч тонн контрабанди, часто під виглядом цикорію або взагалі “в чорну”. Гетьманцев закликав Державну митну службу та Бюро економічної безпеки звернути на це увагу, підкресливши, що споживачі отримують неякісний продукт, а держава — мільярдні збитки.
На перший погляд, це звучить як турбота про бюджет і споживачів. Але заяви такого роду від політиків рівня Гетьманцева рідко бувають випадковими. Вони часто слугують прелюдією до нових регуляцій, податків чи обмежень, які врешті-решт лягають тягарем на плечі звичайних українців. Ми вже бачили подібне: від підвищення акцизів на тютюн до спроб оподаткувати всі закордонні посилки. Чи не є ця “кава-контрабанда” черговим приводом для підвищення цін на каву, що вдарить по мільйонах кавоманів? І чи не стоїть за цим інтерес великих корпорацій, які прагнуть монополізувати ринок і максимізувати прибутки?
Данило Гетьманцев — не новачок у владі. Як голова фінансового комітету ВР, секретар Національної ради з відновлення України від наслідків війни та один з ключових “слуг народу”, він має значний вплив на податкову та митну політику. Його кар’єра почалася з юридичної практики, але в політиці він швидко здобув репутацію жорсткого “податківця”. Гетьманцев просуває ідеї, які, за його словами, спрямовані на наповнення бюджету, але критики називають їх “податковим терором”.
Наприклад, у 2025 році він зареєстрував законопроєкт про стягнення ПДВ з усіх закордонних покупок, незалежно від вартості, аргументуючи це “вимогами бізнесу”. Раніше, у 2022 році, він пропонував скасувати спрощене митне оформлення гуманітарної допомоги, бо воно нібито шкодить вітчизняним виробникам. А у 2024-2025 роках його реформи призвели до підвищення податків, що, за оцінками експертів, сприяло тінізації економіки: тіньовий обіг сягає 500 млрд грн щороку, а держава втрачає 800-900 млрд грн через “тінь”. Гетьманцев сам визнає ці втрати, але його стратегія — тиснути на “білий” бізнес, ігноруючи корупцію на митниці та схеми “чорного” імпорту.
Його підхід часто критикують за відсутність балансу. Замість реальної боротьби з контрабандою (яка, за даними, коштує бюджету мільярди доларів щороку, але за півтора року після криміналізації жоден контрабандист не сів за ґрати), Гетьманцев просуває проєкти на кшталт “клубу білого бізнесу” чи національного кешбеку, на які витрачаються мільярди з бюджету, але ефективність яких сумнівна. Результат? “Білий” бізнес ховається в тінь, бо не витримує тиску, а тіньова економіка процвітає.
Заява Гетьманцева про каву базується на реальних проблемах. За його даними, імпорт цикорію зріс у рази за два роки, що слугує прикриттям для контрабанди кави. Нелегальна кава реалізується за кеш на ринках (як “Столичка” чи “Сьомий кілометр”) або через мережі фуд-рітейлу, подрібнені на ФОПи. Споживачі справді ризикують отримати контрафакт, а бюджет — втрачає податки. Але чи є це новою інформацією? Проблема контрабанди існує роками, і Гетьманцев, як голова комітету, мав би боротися з нею раніше.
Критика тут очевидна: де докази? Гетьманцев не наводить конкретних джерел розрахунків чи розслідувань. Його цифра — понад 1 млрд грн втрат — здається завищеною для ринку кави, обсяг якого в Україні не такий гігантський. Ба більше, заява з’явилася саме тоді, коли економіка потребує стабільності, а не нових “боротьб”. Це нагадує класичну схему: спочатку лякають “втратами”, потім вводять нові акцизи чи мита, що призводить до зростання цін. Як результат — корпорації (великі імпортери чи виробники) виграють від зменшення конкуренції, а споживачі платять більше.
Ще один аспект: Гетьманцев часто звинувачує бізнес у схемах з ФОПами, але самі його реформи стимулюють таке “подрібнення”. Якщо податки високі, бізнес шукає лазівки. Замість вирішення корупції на митниці (де, за словами експертів, “результат дорівнює нулю”), Гетьманцев фокусується на симптомах, ігноруючи причини.
Тепер про головне: чому така заява може бути в інтересах корпорацій? Великі гравці ринку кави (як Nestlé чи Jacobs) страждають від контрабанди, бо дешевий “чорний” імпорт підриває їхні ціни. Підвищення контролю чи акцизів викине дрібних контрабандистів з ринку, дозволивши корпораціям диктувати ціни. Результат? Кава подорожчає на 20-30%, як це сталося з тютюном після підвищення акцизів. Хто виграє? Корпорації з мільярдними прибутками. Хто програє? Звичайні українці, для яких кава — щоденна звичка.
Гетьманцев, з його репутацією, здається ідеальним лобістом таких інтересів. Його фраза “якщо я мовчу, значить, я ‘в темі’ або ‘в долі'” (з контексту про державні перешкоди) набуває іронічного відтінку. Критики звинувачують його в тому, що він бачить ухиляння від податків як “крадіжку”, але ігнорує, що високі податки — це крадіжка в бізнесу. Тінь — це захист від неефективної держави, де гроші йдуть на “розпил” замість підтримки.
Ба більше, Гетьманцев ігнорує ширший контекст: війна, інфляція, падіння доходів. Замість зниження податків для стимулу економіки, він тисне сильніше, що призводить до зворотного ефекту — зростання тіні. Його “реформи” — це не про справедливість, а про контроль.
Якщо заява Гетьманцева призведе до нових заходів, ми побачимо:
- Підвищення цін: Кава стане дорожчою, як і інші продукти.
- Тінізація: Більше бізнесу піде в “чорну”, збільшуючи втрати бюджету.
- Споживацькі ризики: Контрафакт залишиться, бо корупція на митниці не зникне.
- Соціальне невдоволення: Українці, втомлені війною, не витримають чергового удару по кишені.
Заява Гетьманцева про каву — це не просто факт, а сигнал тривоги. Замість полювання на “контрабанду” без доказів, владі варто боротися з корупцією, знижувати податки та стимулювати “білий” бізнес. Інакше ми отримаємо не відновлення, а стагнацію. Гетьманцев, як ключовий гравець, несе відповідальність за це. Його підхід — це не реформи, а імітація, яка слугує інтересам еліт, а не народу. Час вимагати прозорості та справжніх змін, бо кава — це лише початок.
Дякую!
Тепер редактори знають.