Уявіть собі: вечір 11 листопада, проспект Миру Дніпрі пульсує звичним ритмом промислового серця України – гудіння машин, перехожі поспішають додому, а десь у тіні багатоповерхівок ховається спадщина радянського кримінального підземелля. Раптом – постріли. Вісім куль пронизують тіло охоронця, радника високопосадовця обласної влади. Замах на вбивство? Чи просто “сімейний розбір”? Ні, це реальність, де сини “авторитетів” поводяться як феодальні барони, а держава, здається, знову пасує перед мафіозними зв’язками. Інцидент, що стався в центрі Дніпра, – не просто стрілянина. Це кривавий індикатор: криміналітет не вмер з розпадом СРСР, він мутував, інфільтрувався в еліту і тепер диктує правила навіть у часи війни.
За даними журналістських розслідувань, опублікованих на платформах “Цензор.НЕТ” та “Наше Місто”, головним героєм цієї драми став Єрмак Петровський – син Олександра Петровського, більш відомого в кримінальних колах як “Нарік”. Цей “злодій в законі” – не вигадка з гангстерських фільмів, а реальна постать з досьє СБУ: коронований у 90-х, з імперією з грального бізнесу, рекету та “кришування” підприємств у Дніпрі та околицях. “Нарік” – це символ “дніпровської мафії”, де гроші від азартних ігор і “захисту” бізнесу перетворюються на політичний вплив. А його син? Єрмак – типовий “принц” злочинного клану: розпещений, озброєний і, судячи з усього, переконаний, що закон – для лохів.
Інцидент розгорнувся орієнтовно о 20:00 на проспекті Миру, 18 – у самому серці Дніпровського району, де офісні будівлі сусідять з кав’ярнями і патрулями поліції. Василь Ободенко, радник начальника Дніпропетровської ОВА Владислава Гайваненка (того самого, хто відповідає за оборону регіону в часи російських обстрілів), саме завершував робочий день. За словами очевидців, процитованих у репортажі “OBOZ.UA”, конфлікт спалахнув миттєво: Єрмак Петровський, ймовірно, у стані алкогольного сп’яніння (деталі не підтверджені, але шепіт у кулуарах вказує на “розбірки” через борг чи образу), витягнув пістолет і відкрив вогонь по охороні радника. Жертвою став один із бодигардів – професійний охоронець з досвідом у ЗСУ, який, за повідомленнями “Дніпро Оперативний”, отримав вісім вогнепальних поранень: у груди, кінцівки та шию. Лікарі “Дніпро” боролися за його життя шість годин – кулі пройшли повз життєво важливі органи, але шрами на душі залишаться назавжди. Постраждалий, чиє ім’я не розголошують з міркувань безпеки, досі в реанімації, а його родина – у шоці від того, що “звичайний вечір” обернувся пеклом.
Але це не перша “вистава” Єрмака Петровського. Ще у 2021 році, як нагадує видання “Знай.ua”, він фігурував у нападі на підприємця Артура Рисіна з агрохолдингу “Степова” – тоді група “невідомих” (десять осіб з автоматами) розстріляла бізнесмена вночі, залишивши його на межі смерті. Тоді справа згасла безшумно: свідки “забули” деталі, а Петровський-молодший уник відповідальності. Чому? Бо тінь батька – це не просто прізвисько. “Нарік” роками будував мережу: від дрібних чиновників у міліції (тепер поліції) до впливових фігур в ОВА. За даними джерел у правоохоронних колах, процитованих “Антикором”, після стрілянини 11 листопада клан Петровських активізував “зв’язки”. Телефонні дзвінки в кабінети, “поради” від “друзів” у Генпрокуратурі, тиск на слідчих – все, аби закрити справу як “хуліганство” чи “самооборону”. “Вони використовують усе: від бабла до погроз”, – коментує анонімний оперативник у Telegram-каналі “Дніпро Оперативний”.
І ось де гострота: п’ять днів по тому – мовчання. Поліція Дніпра, СБУ, навіть пресслужба ОВА – ніхто не коментує. “Силовики уже 5 днів не коментують стрілянину”, – пише “Наше Місто” 17 листопада, підкреслюючи абсурд: у місті, де щодня фіксують обстріли РФ, де ТЦК ловить ухилянтів на вулицях, син “авторитета” розстрілює охорону чиновника – і нуль реакції. Чому? Бо система прогнила. Уявіть: поки солдати на фронті гинуть за “єдиний закон”, у тилу “злодії в законі” диктують, хто сидить, а хто гуляє. Це не просто корупція – це зрада. У часи, коли Дніпро – форпост оборони, напад на радника ОВА – це удар по спині. А тиск на слідство? Це сигнал для всіх: кримінал – понад законом, понад війною.
Журналіст Василь Крутчак, чиї слова цитує Telegram-канал “Банкова Мейл”, не м’яко натякає: “Представники Наріка вживають усі можливі заходи через зв’язки в правоохоронних органах, щоб Єрмак уникнув відповідальності”. Відео з місця подій, опубліковане в мережі, показує хаос: розкидані гільзи, перелякані перехожі, сирени “швидких”. Але де об’єктивне розслідування? Де арешт? Замість цього – коментарі в мережі: “А ТЦК не перевірить військово-облікові документи сина авторитета?” – іронізують користувачі на “Цензор.НЕТ”. Бо так, у той час як тисячі хлопців ховаються від мобілізації, “принц” Петровський розгулює з пістолетом, не турбуючись про повістку.
Цей інцидент – дзеркало України 2025-го: де мафія не ховається в підвалах, а править з пентхаусів. “Нарік” і його син – не виняток, а симптом. Поки Генпрокуратура мовчить, а ОВА уникає заяв, криміналітет набирає сили. Що далі? Замах на самого Гайваненка? Чи чергова “випадкова” смерть свідка? Дніпро заслуговує на справедливість, а не на тінь “злодіїв”. Час запитати у влади: скільки куль ще впадуть, перш ніж закон перестане бути жартом? Бо якщо син Наріка безкарний, то хто ж тоді захищає нас – простих смертних на проспекті Миру?
Дякую!
Тепер редактори знають.