Дніпро сколихнула новина, яка могла б стати сюжетом для кримінального трилера: масштабна спецоперація правоохоронців поставила крапку в діяльності потужного злочинного угруповання, що роками наводняло регіон нелегальними цигарками та контрафактним алкоголем. За фасадом “бізнесу” стояв не хто інший, як Василь Прокопович Бабарика — почесний пенсіонер правоохоронних органів із міста Самар, чия репутація давно тхне скандалами й беззаконням. Цей випадок — не просто історія про злочин, а гучний дзвінок про те, як колишні захисники закону можуть перетворюватися на його найзухваліших порушників.
У Дніпрі та Самарі прогриміла серія з 28 обшуків — результат ретельної роботи слідчих, які розплутали клубок злочинної діяльності. Правоохоронці увірвалися до складів, виробничих приміщень і осель, пов’язаних із бандою. Те, що вони знайшли, вражає масштабами: гори нелегальних цигарок різних марок, бочки контрафактного алкоголю, сировина для їхнього виробництва, спеціалізоване обладнання для виготовлення сигарет і фальсифікації напоїв, а також документація, що розкриває фінансові потоки й обсяги тіньового “бізнесу”. Це був не дрібний промисел, а справжня індустрія, побудована з холодним розрахунком і нахабною впевненістю в безкарності.
У центрі цієї імперії стояв Василь Бабарика — чоловік, чиє ім’я в Самарі давно асоціюється з скандалами. Колишній правоохоронець, який мав би бути взірцем закону, обернув свої знання й зв’язки проти системи, що його виростила. Як стверджує слідство, саме він організував і очолив угруповання, розставивши вісім спільників по чітко визначених ролях: одні закуповували сировину й обладнання, інші гнали контрафакт, а треті — розвозили його через розгалужену мережу збуту. Канали постачання, маршрути транспортування, схеми реалізації — усе було продумано до дрібниць, як у справжній корпорації. Тільки замість податків і легальних доходів — мільйони в тіні й людська залежність.
Особливу гостроту цій історії додає постать самого Бабарики. Почесний пенсіонер правоохоронних органів, він мав би насолоджуватися тихою старістю, спираючись на повагу за роки служби. Натомість він вибрав інший шлях — шлях беззаконня, яке, за місцевими переказами, супроводжувало його ще за часів активної кар’єри. У Самарі про нього говорять як про людину, яка завжди вміла “викрутитися”. Скандали, порушення законодавства, сумнівні оборудки — усе це сходило йому з рук. Чому? Бо зв’язки, вибудувані за роки служби в правоохоронних органах і судах, стали його щитом.
Цей щит, схоже, давав Бабариці відчуття всемогутності. Він не просто порушав закон — він плював на нього, знаючи, що старі товариші прикриють спину. Але цього разу фортуна відвернулася: спецоперація зруйнувала його тіньову імперію, а разом із нею — ілюзію недоторканності. Питання, яке тепер висить у повітрі: скільки ще таких “бабарик” ховається в системі, використовуючи погони як перепустку до безкарності?
Вилучене під час обшуків — це не просто товар, а доказ того, наскільки глибоко тіньовий бізнес проник у життя регіону. Нелегальні цигарки й контрафактний алкоголь — це не лише втрати для бюджету у вигляді несплачених податків. Це отрута, яка розтікається по ринках, магазинах і кіосках, потрапляючи до рук звичайних людей. Хто знає, з чого гнали той “спирт” і чим наповнювали сигарети? Кожна пачка, кожна пляшка — це ризик для здоров’я, а подекуди й життя тих, хто їх купував, не підозрюючи про походження.
Слідство встановило, що мережа збуту була розгалуженою й добре організованою. Продукція не просто лежала на складах — вона активно рухалася, осідаючи в руках споживачів. І поки Бабарика з поплічниками рахували прибутки, держава втрачала мільйони, а люди — здоров’я. Цинізм цієї схеми вражає: колишній правоохоронець, який мав би боротися з такими злочинами, сам став їхнім архітектором.
Наразі вісім членів угруповання під прицілом слідства, але правоохоронці не зупиняються. Вони копають глибше, розплутуючи зв’язки й шукаючи співучасників. Ймовірно, коло підозрюваних розшириться — адже така масштабна операція навряд чи могла триматися лише на восьми людях. Чи дійде справа до суду? І чи не врятують Бабарику його старі “друзі” з системи?
Покарання за виробництво й збут контрафакту може бути суворим — до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але історія знає приклади, коли впливові фігури уникали відповідальності. Якщо цього разу закон восторжествує, це стане сигналом: навіть “свої” не вічні. Якщо ж ні — суспільство вкотре переконається, що зв’язки важать більше, ніж справедливість.
Цей випадок — не просто кримінальна хроніка, а дзеркало, у якому видно наші слабкості. Як людина, що колись носила погони, могла дійти до такого? І чому система, яка мала б його зупинити, роками закривала очі? Бабарика — не виняток, а симптом: там, де зв’язки переважають закон, беззаконня стає нормою.
Дніпро й Самар тепер у центрі уваги, але подібні схеми можуть процвітати будь-де. Суспільству пора прокинутися: довіра до “своїх” — це добре, але сліпа віра — це шлях до прірви. А державі час припинити грати в ігри з тими, хто ховається за вислугою й пільгами. Бо доки такі “бабарики” почуваються королями, закон залишатиметься лише декорацією.
Дякую!
Тепер редактори знають.