Утворення нової Громадської ради при Дніпропетровській обласній державній адміністрації було чітко зрежисовано заздалегідь.
Організації, які увійшли до цієї громадської інституції, відбиралися селективно – серед нових «радників» опинились представники кишенькових структур, натомість профільні організації до «двору» не припали. Не увійшли до цієї Громадської ради маститі й активні члени громадського суспільства, які впродовж багатьох років займалися розбудовою громадського сектору на Дніпропетровщині.
Схожа доля спіткала напередодні й Громадську раду при Дніпровській міській раді. Сценарії писано наче під копірку. Але хто автор? Громадськість переконана – влада. Влада здійснює масивний наступ на громадянське суспільство і не лише на Дніпропетровщині.
На переший погляд те, що відбулось з Громадською радою при Дніпропетровській ОДА, виглядає наче й коректно. Певні громадські організації добре скооперувались і змогли утворити більшість. Така ситуація поставала і минулого разу, коли представники низки громадських організацій, не лише згуртувались, а навіть змогли обрати свого голову Громадської ради. Однак у попередні роки до складу громадської ради при ОДА могли ввійти всі охочі. А проблема кількості учасників вирішувалась сама собою: прогульники – відсіювались, активісти – працювали.
Цього року відбулися дивні речі. До Громадської ради при Дніпропетровської ОДА подалося аж 93 організації, до Дніпровської міськради – 56. Надвелика кількість учасників, на мою думку, знову могла вирішитись природним шляхом відсіву пасивних. Та цього разу сценарій змінився. Більшість раптом проголосувала за скорочення членів громадських рад – до 35. Люди, готуючись до участі в Громадских радах, подавали про себе документи, розповідали про свою діяльність у сфері громадської діяльності. Чому їх вирішили використати одноразово, це питання зацікавило багатьох експертів….
Відповідь на нього я знайшов, проаналізувавши остаточний список Громадської ради при Дніпропетровській ОДА. Більше половини, тобто дві третини організацій, пов’язаних з професійним активістом – головою громадської організації «Майдан Січеслав-Дніпро» – Віктором Романенко, в остаточний склад Громадської ради не увійшли. Вони не проголосували за себе, що засвідчило – існують певні квоти, за яким формувався склад дорадчої інституції. Причому з порушеннями й фальсифікаціями.
Так чітко проявилися такі квотні групи, як бізнес, який, цілком очевидно, лобіюватиме в громадській раді свій інтерес. Друга квота – представники чиновницького апарату. Третя – люди, безпосередньо пов’язані з Блоком Петра Порошенко «Солидарность». Четверта – організації, які отримували солідні гранти від урядових та владних структур і навряд чи будуть їм невдячними. Серед радників Дніпропетровської ОДА навіть опинились і громадські об’єднання в яких головами числяться: безпритульні/безхатченки, яких називають у народі «бомжами», місцеві божевільні та навіть пацієнти приватних реабілітаційних центрів, «Асоціація веселих і кмітливих» – так звана громадська організація «Майдан Січеслав-Дніпро», серед яких, до речі, і ті, котрих виключали раніше із ради за невідвідування… Очевидно, Дніпропетровській ОДА буде дуже весело, коли їй почнуть радити кавеенщики, пацієнти приватних реабілітаційних центрів, місцеві божевільні та навіть бомжі.
Я покладаю всю відповідальність за проведення ротації на громадську організацію «Майдан Січеслав-Дніпро», яка діяла за допомогою афілійованих організацій.
Такий театр абсурду свідчить, на мою думку, лише про єдине – почався процес створення паралельних громадських структур. Сьогодні до громадських рад попроходили навіть такі собі організації, які в західному світі називають GONGO (Government-Organized Non-Governmental Organization), – неурядові організації, організовані державою, чиновниками, депутатами. Це звичайнісінька імітація демократії, і ніяким діалогом, скажімо, між органами влади та чиновниками, які є засновниками громадських організацій, з громадянським суспільством це назвати не можна.
Щодо Громадської ради при Дніпропетровській ОДА, яка нині віддаляється від розбудови громадського сектору на Дніпропетрощині, то така, на мою думку, кишенькова структура вельми знадобиться для загального «одобрямсу» в разі, якщо владі знадобиться сформувати необхідну громадську думку. На підхваті завжди знайдеться дорадча група, яка може сказати «одобрямс», як утім, може сказати «одобрямс» і будь-чому».
Я переконаний, що влада на Дніпропетровщині здійснює чіткий курс на захоплення громадських рад.
Держава не зацікавлена у використанні потенційних фахових експертних, але громадянське суспільство зацікавлено в тому, щоби радники при Дніпропетровській ОДА та Дніпровській міськраді були фаховими, професійними і робили все, аби дієву взаємодію влади та громадянського суспільства на Дніпропетровщині було досягнуто.
Звертаю увагу, що у складі новоствореної Громадської ради її більше хвилюють не лобістські бізнес-асоціації і соціально орієнтовані організації, а такі собі організації афілійовані до псевдоактивіста Віктора Романенко.
Насамкінець громадськість прийшла к одноголосному висновку, що цьогорічний сценарій формування громадських рад може бути такою собі репетицію на наступні роки до президентських та парламентських виборів, коли знадобляться різноманітні резолюції громадських організацій на підтримку того чи іншого кандидата на посаду президента чи народного депутата. Не важко здогадатися, кого підтримуватимуть такі громадські ради.
Спостерігаючи певні тенденції до монополізації влади з боку Блоку Петра Порошенко «Солидарность», різних його сегментів, захоплення громадських рад, на мою думку, є черговою цеглиною в цій глобальній монополізації.
Дякую!
Тепер редактори знають.