Гірка та болюча правда… правда про те, як гинули українські солдати в АТО

Гірка та болюча правда… правда про те, як гинули українські солдати, коли власне командування їх зрадило, оббрехало та забуло. І все це лише задля того, аби Петро Порошенко зміг розпочати свою криваву торгівлю з окупантами.

Нещодавно країна дізналася, як президент і його друзі протягом усієї війни грабували армію. У цьому фільмі я покажу, як президент і його генерали заради кривавих грошей відправляли нас на смерть.

Люди мають знати, як же так сталося, що в лютому 2015 року російська армія без бою та навіть без жодного пострілу захопила стратегічно важливе село Логвинове і утворила Дебальцевський котел. Тому я вирішив зняти документальний фільм-розслідування «Грані війни. Логвинове» і сьогодні публікую його другу серію – перша за посиланням: https://youtu.be/r_uvenTnsoY

На жаль, міністр оборони Степан Полторак та начальник генштабу Віктор Муженко так і не погодились дати інтерв`ю для фільму чи хоча би відповісти на мої запитання у письмовій формі. Також і головний військовий прокурор Анатолій Матіос відмовився пояснити, чому протягом чотирьох років саботується розслідування обставин трагедії і ніхто не шукає офіцерів, винних у злочинній халатності і державній зраді.

Але і без їх відповідей вдалося з’ясувати наступних десять фактів:

№1 – протягом того півроку, що Дебальцево перебувало під нашим контролем, ніхто не готував його до оборони.

№2 – безвідповідальне ставлення до захисту Вуглегірська призводить до того, що 29 січня 2015 року ворог швидко займає місто.

№3 – вранці 9 лютого 2015 року за наказом командуючого сектора “С” зі стратегічно важливого села Логвинове виводять абсолютно усі підрозділи, які тримали там оборону і вже за півгодини ворог без бою та без жодного пострілу захоплює населений пункт, перекриває трасу і утворює Дебальцевський котел.

№4 – контратакувальні дії організовані халатно і безграмотно: без розвідки, без артилерійської підготовки та без дієвої підтримки танками.

№5 – ані президент, ані генштаб не планували виведення нашого угруповання з Дебальцевського плацдарму – рішення приймалося групою ініціативних офіцерів в самому котлі, які вирішили вберегти бійців від повторення Іловайської трагедії.

№6 – після втрати Дебальцево від політичного та військового керівництва країни ми чули лише брехню про велику “перемогу”, а більшості командирів включно із комбригом 128-ї бригади ЗСУ, які були свідками злочину, позатикали роти державними нагородами, званнями та посадами.

№7 – вже за півтори місяці після начебто зруйнованого залізничного вузла та шляхів сполучення була розпочата масштабна торгівля з окупованими територіями, яка щорічно приносила Порошенку та іншим олігархам щонайменьше 500млн.$ кривавих грошей.

№8 – Комітет ВРУ з питань національної безпеки та оборони відмовився створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування обставин Дебальцевської трагедії.

№9 – головний військовий прокурор Анатолій Матіос чотири роки поспіль саботує розслідування справжніх причин поразки у Дебальцево і не шукає винних у трагедії офіцерів.

№10 – посадові особи збройних сил України та військової прокуратури відмовилися від будь-яких коментарів та усіляко перешкоджали нашому розслідуванню.

Маю надію, що після зміни політичного керівництва країни і Порошенко, і генерали, що виконували його злочинні накази понесуть покарання за смерть сотень наших побратимів. Бо такі речі не можливо пробачити. І тим паче неможливо забути…

Поділіться цим відео – допоможіть донести до людей правду.

Розслідування Євгена Шевченко

https://www.facebook.com/time.ua.news/videos/257220651821730/

Дякую!

Тепер редактори знають.