В Україні вкотре довели: навіть колишні «слуги народу» не гребують красти у держави, якщо є шанс. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) поставив жирну крапку в справі екснардепа VIII скликання Аркадія Корнацького: три з половиною роки реальної в’язниці за банальну схему «я в Києві – бомж».
Схема була до смішного простою і до огидного цинічною. З 2014 по 2019 рік Корнацький щомісяця подавав до Апарату Верховної Ради довідку, що в столиці в нього немає ні метра власної житлової площі. На підставі цієї брехні держава компенсувала йому оренду дорогого готельного номера в центрі Києва. Загальна сума «компенсації» – 913 914 гривень. Гроші платників податків.
Реальність виявилася прозаїчнішою: у Корнацького було власне житло в Києві ще до того, як він став депутатом. Просто він «забув» про це повідомити. П’ять років поспіль.
Суд не повірив у «погану пам’ять» екснардепа і визнав його винним за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Вирок:
- 3 роки 6 місяців позбавлення волі (реальне, без відстрочки)
- позбавлення права обіймати посади з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки
- штраф 8 500 гривень (для порівняння – це менше 1 % від викраденої суми)
Цікаво, що за п’ять років «готельного життя» Корнацький отримав приблизно по 15 тисяч гривень щомісяця – суму, за яку в Києві можна було б наймати цілком пристойну двокімнатну квартиру, а не люкс у готелі. Але ж статус зобов’язує.
Цей випадок – не поодинокий. За останні роки ВАКС уже виніс вироки щонайменше п’ятьом екснародним депутатам за точно таку ж схему: Надія Савченко, Максим Поляков, Олександр Онищенко, Борислав Розенблат, Руслан Сольвар… Усі вони «не мали» житла в Києві, поки отримували компенсацію. Усі вони мали.
Поки звичайні українці платять податки, щоб фінансувати війни, лікарні й школи, окремі «вибрані» роками грабували бюджет на найпримітивнішому рівні – брехня про відсутність квартири. І робили це нахабно, системно, без жодного сорому.
Вирок Корнацькому – це не перемога, це сором. Бо замість 914 тисяч держава витратила мільйони на розслідування, суди й утримання детективів НАБУ. А реальне покарання – три з половиною роки – виглядає як насмішка, коли за крадіжку кількох тисяч у магазині можна отримати більше.
Питання до нинішніх депутатів просте: скільки з вас досі «не має» житла в Києві? І скільки ще років знадобиться, щоб ця ганебна практика зникла назавжди?
Поки що відповідь одна: доки ми самі не перестанемо обирати до парламенту людей, для яких брехня про власну квартиру – дрібниця.
Дякую!
Тепер редактори знають.