Дідусь з ломом проти ТЦК: у Дніпрі дід розігнав ТЦК

У Дніпрі розгортається черговий скандал, який оголює системну проблему: примусова мобілізація перетворюється на вуличне полювання, де права людини стають необов’язковою опцією.

Цього разу — без поліції, без повістки, без пояснень. Представники ТЦК та СП намагалися силою затягнути чоловіка в бус — класична «бусіфікація». Жертва чинила опір, кричала, благала перехожих про допомогу. І допомога прийшла. Не від поліції.

Не від прокуратури. Від дідуся з ломом.

Пенсіонер, побачивши ситуацію, узяв металеву лом, під’їхав на авто і фактично розігнав групу ТЦК-шників. Молодий чоловік утік. ТЦК відступили. У цей же час, за свідченнями місцевих, одного з пенсіонерів, який намагався втрутитися раніше, облили перцовим розчином.

Це не поодинокий випадок. Лише тиждень тому — 6 лютого 2026 року — в тому ж Дніпрі троє працівників того ж ТЦК, за версією слідства, забили до смерті 55-річного Олега Лесіна. Чоловік вийшов вигуляти собаку. Додому не повернувся. Експертиза показала смерть від тяжкої травми голови. У загиблого залишилося троє дітей, один з яких неповнолітній — тобто формально він мав право на відстрочку.

Трьох підозрюваних уже відправили до СІЗО без права застави. Один з них стверджує, що вони «знайшли побитого чоловіка» і нібито хотіли «доправити до ВЛК». Але від місця знахідки до найближчої лікарні — 500 метрів, а до ВЛК — майже 3 км. Версія викликає серйозні сумніви.

Повномасштабна війна триває. Захищати державу потрібно. Це аксіома. Але не ціною перетворення вулиць на зони беззаконня, де замість повістки — кулак, замість закону — лом у руках пенсіонера, а замість справедливості — черговий труна.

Коли ТЦК діють як вуличні рейдери, а не як представники держави — вони не мобілізують, а демотивують. Коли замість прозорої процедури — перцевий балончик у обличчя дідусеві та бус для здорового чоловіка, довіра до всієї системи падає в прірву.

Держава має право вимагати від громадян захисту. Але тільки тоді, коли сама захищає права цих громадян. Інакше ми отримуємо не армію, а страх на вулицях.

Поки дідусі з ломами стають єдиними, хто може зупинити беззаконня, — це не перемога. Це симптом глибокої системної хвороби.