День Валіка

Вже одразу по оголошенню результатів екзит-полів почалась критика на адресу українського народу, бо кандидат, який не має досвіду в сфері державного управління набрав майже третину голосів, а діючий президент – ледве став другим і вийшов до другого туру. На моє переконання, народ у нас дійсно мудрий, що він продемонстрував і 2014 році, і в 2015 роках, і, маю надію, покаже ще в 2019 році. Тому хотів би спокійно акцентувати увагу на плюсах і мінусах такого результату, а найголовніше – його причинах.

Крім того, хочу нагадати, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці, де далеко не все в руках президента. Однак це і не привід не бачити суттєві проблем в президентській вертикалі. Наслідки цих проблем і причини контрсистемного голосування не можна зрозуміти через стрічку новин з Фейсбуку чи Твіттера, а лише контактуючі з реальними людьми в реальному світі з реальними проблемами. Тому покажу це на прикладі рідної Дніпропетровської області, де знаю ситуацію найкраще.

Забігаючи трохи наперед, зазначу, на моє переконання, призначення Валентина Резніченка головою дніпропетровської ОДА в 2015 році та його «молодої команди» було помилкою. Нічого поганого не скажу про людські якості Валентина, але саме він зробив все, аби Порошенко програв цю стратегічну область.

Перше: він втягнув Порошенка у перманентні «відкриття» дитячих садочків, вулиць, лікарень чи відкриття того, що «колись буде». І все це робилось в такому совєтсько-допотопному стилі, що людей не могло від цього не нудити. Нагадаю, що ці всі «перерізання стрічок» робились в області, яка є промисловим гігантом на сході Європи, де можна і варто було б демонструвати здобутки більш відповідні потенціалові області та посаді президента 40-мільйонноії нації, ніж якийсь черговий євроремонт.

Друге: робота з промисловими елітами. Після анексії Криму і початку військового протистояння з РФ саме промисловики Дніпра мали стати авангардом економіки України. Цього ми не бачили. Все робилось так, щоб промисловці зненавиділи діючого президента: неучасть в тендерах, незалучення до проектів в оборонці або вибіркове залучення. Як приклад, «Південмаш» на сьогодні, м’яко кажучи, обділений увагою президента. Мало того, президент та прем’єр самоусунулись від протистояння між корумпованим керівництвом КБ «Південне» та генеральним директором «Південмашу». В дніпровському контексті це була не просто боротьба, а демонстрація того, що «прийде Юля» і все повернеться на попередні рейки: дегтярьовщина – крадіжки з бюджету грошей на космічні проекти – будуть й далі. Закрити на цей конфлікт очі, значить зруйнувати ракетно-космічну галузь і все, що від неї залишилося.

(Для не дніпрян поясню: Олександр Дегтярьов свого часу був звільнений через фінансові порушення з КБ «Південне», але пізніше відновлений на посаді судом. Він фігурував у скандалах навколо банку «Новий», зриву українсько-бразильського проекту Циклон-4, позик в російському Сбербанку під держгарантії та корупції).

Третє: гра в бутафорні громадські організації і громадянське суспільство. Скажімо, створили низку підконтрольних ветеранських організацій, які танцювали під сопілку ОДА, за що були допущені до використання бюджетних коштів. Саме в ОДА визначали, які ветерани правильні, які – ні, з ким можна мати справу, а з ким – ні. Та хіба має право керівництво прифронтової області гратись в «розділяй і володарюй»? Як на мене, ні.

Четверте: загравання з проросійськими елітами. Політика ОДА була направлена не так на відвертий зговір, як на взаємовигідне непомічання проросійських еліт в Кривому Розі, Павлограді, Каменському та Нікополі. Зроблено все, щоби вони уникнули кримінальної відповідальності. Резніченко ж виступав фактичним посередником з Адміністрацією Президента України та гарантом щодо безхмарного існування вілкулів і подібної публіки.

П’яте: дороги області. Як не дивно, але автошляхи на Дніпропетровщині в гіршому стані, ніж дороги на Донеччині, де відбуваються бойові дії. Я сам їжджу цими шляхами, як депутат звертався з запитами щодо їхнього ремонту, як-от Т-04-19 на ділянці П’ятихатки – Ордо-Василівка – Кривий Ріг. Однак, на жаль, ця ділянка тільки один з прикладів загалом плачевного стану доріг в області.

Я не можу сказати, що в Дніпрі та області у Петра Порошенка немає прихильників. Навпаки, прихильники є і досить чисельні, але навіть вони невдоволені. Бо реалії області та медійна картинка, яку будував Президент України, не просто розходяться, між ними прірва. Тому у відверто віртуальної кампанії Володимира Зеленського виявились кращі показники. Та люди голосували не за Зеленського, а проти реалій, проти ефекту «теплої ванни», яку вибудувала «молода команда» для кого завгодно, але не для них.

Було б правильно відзначити й позитивні, на мій погляд, речі в першому турі.

Перше: махровий популізм не працює. Юлія Тимошенко не потрапляє до другого туру, а ще ж рік тому в її оточення розповідали про президентство. Звісно, вона може відродитись на парламентських виборах, та це вже рух до політичного забуття. Ні Бойко, ні Вілкул, ні Тимошенко не вийшли в другий тур. Це позитивний сигнал для всієї України.

Друге: результати Кривого Рогу. Звісно, походження Зеленського тут зіграло свою роль, але в місті завжди були сильні позиції відвертої п’ятої колони. Їх фактичний програш можна вважати позитивним результатом першого туру.

Отже, успіх Зеленського можна розглядати по-різному, але, на мій погляд, його проценти – це результат прорахунків Петра Порошенка та його адміністрації. Вирішили зробити ставку на домовленості з проросійськими елітами, повернути «рішалів» – ваш вибір! Поки керівники на місцях робитимуть «теплі ванни» президентам, доти змін не буде, а діючий президент програватиме всюди, окрім віртуального Фейсбуку.

PS Я, звісно, не хочу огульно критикувати все оточення президента та всіх голів ОДА. На мій погляд, добре працює голова ОДА Львівської області Олег Синютка. Є й інші люди. Це професіонали, які багато зробили для країни і президента Порошенка. Але вони не одні в його команді, адже там ще є Матіос, Муженко, Гладковські-Свинарчуки, які тягнули і тягнуть Петра Порошенка на дно і таки можуть втопити його в другому турі.