Чому «медіа-менеджери» ведуть країну до хаосу?

Кадри, що стають вироком: чому «медіа-менеджери» Зеленського ведуть країну до хаосу?
​Сьогоднішня відставка потужного та незламного Михайла Федорова — це не просто кадрова ротація. Це крах ілюзії про те, що державою, яка перебуває у стані екзистенційної війни, можна керувати за законами SMM-стратегій та хайпу.

​Президент Зеленський нарешті визнав очевидне: провалена мобілізація — це наслідок того, що процеси державної ваги віддали в руки людей, чий досвід обмежується «лайками» та «охопленнями», а не розумінням стратегічного планування та військової логіки.

​Але давайте будемо відвертими: проблема не лише у Михайлі Федорові та його радниках. Це системна помилка Банкової. Призначаючи на відповідальні державні посади «медійників» замість фахових військових чи управлінців з досвідом, президент сам заклав під себе міну сповільненої дії.

​Що ми бачимо в результаті? Кожен такий «кризовий менеджер» заводить собі радників — часто випадкових людей із того ж медіа-простору. Люди без жодного уявлення про армію, без військового досвіду, але з бездоганними навичками інтриг, маніпуляцій та організації заколотів.

​Зараз у соцмережах ми спостерігаємо хвилю підбурювання до протестів та мітингів. Під час війни! Хтось здивований? Я — ні. Це класичний сценарій: коли влада ображає своїх «креативних» вихованців або вказує їм на двері, вони не йдуть у тишу. Вони розвертають усю свою медійну зброю проти того, хто їх створив.

Він додав, що “сьогодні наша держава стала значно далі від перемоги”.

​Пане Президенте, ви повинні були розуміти: люди, які живуть хайпом, не мають ідеології чи вірності. У них є лише інтерес. Коли ви втрачаєте контроль над своїми ж «медійними рупорами», вони перетворюються на ваших найлютіших опозиціонерів.

​Можливо, час припинити експерименти над країною? Час змінити «медіа-кратію» на професіоналізм, який здатен перемагати не в стрічці новин, а на полі бою?

Цікаво, що в цих людей, які якимось чином «відмазалися» від мобілізації, здоров’я вистачає на організацію мітингів і підбурювання українців у соціальних мережах. Натомість, коли йдеться про мобілізацію та захист держави, вони раптом заявляють, що мають проблеми зі здоров’ям.

То, можливо, настав час перевірити так званих медійників, яких чомусь не поспішають мобілізовувати ТЦК? Чи причина в тому, що вони мають велику аудиторію та медійний вплив? Якщо людина здатна активно проводити акції протесту, вести інформаційну діяльність і координувати інших, то виникає цілком логічне запитання: за якими критеріями визначається її непридатність до військової служби?

​Бо поки одні «консультанти» вчаться організовувати майдани проти влади, справжня державна машина продовжує буксувати на місці. І ціна цієї помилки — не рейтинги, а наша з вами незалежність.