Артем Шило: Символ корупції на тлі повномасштабної війни

Артем Шило: Символ корупції на тлі повномасштабної війни

Україна бореться за виживання проти російської агресії, корупційні скандали в ключових силових структурах стають особливо цинічними. Артем Шило, харків’янин, колишній високопоставлений офіцер Служби безпеки України (СБУ), перетворився на один із найяскравіших символів системної корупції в спецслужбах. Його кар’єра — від оперативника до керівника ключових департаментів — завершилася гучним затриманням Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) у справі про розкрадання майже 95 мільйонів гривень на закупівлях для “Укрзалізниці”. Але це лише вершина айсберга: розслідування журналістів та детективів викривають тиск на бізнес, сумнівні зв’язки з російськими структурами та розкішне життя родини на мільйони доларів, джерела яких важко пояснити офіційною зарплатою офіцера СБУ.

Артем Шило пройшов стрімкий шлях у СБУ: від роботи в кіберрозвідці до посади керівника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки (департамент “І”). Цей підрозділ мав боротися з економічними загрозами, але, за версією слідства, став інструментом для тиску на бізнес. У 2021 році, під час внутрішніх чисток в СБУ, Шило тимчасово пішов зі служби, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента України. Там, за даними джерел, він маневрував між впливовими групами — Андрієм Єрмаком, Олегом Татаровим та Василем Малюком.

Кульмінацією стало повернення в серпні 2022 року: за особистим запрошенням голови СБУ Василя Малюка Шило очолив управління, відповідальне за захист критичної інфраструктури від диверсантів. Замість цього, як стверджують у НАБУ, він використовував посаду для маніпуляцій тендерами. Класичний механізм: СБУ надсилала листи до “Укрзалізниці” про “загрози державній безпеці” від певних постачальників, часто посилаючись на нібито “російський слід”. Це дискваліфіковувало конкурентів, дозволяючи “своїм” фірмам вигравати контракти за завищеними цінами.

Найгучніший епізод — закупівля трансформаторів і кабельної продукції для “Укрзалізниці” у 2022 році. Організована група, на чолі з Шилом, нібито забезпечила перемогу компаній-прокладок, пов’язаних із білоруськими та болгарськими громадянами. Держава втратила близько 95 мільйонів гривень (за деякими даними — до 240 мільйонів з урахуванням інших епізодів), а учасники схеми отримали надприбутки. У березні 2025 року НАБУ завершило досудове розслідування, а частина збитків — понад 215 мільйонів — була відшкодована.

Стиль Шила — тиск під прикриттям “державної безпеки”. Бізнес отримував “рекомендації” від СБУ: відхилити учасника тендеру через “російські зв’язки”. Але парадоксально, сам Шило фігурує в скандалі з російським букмекером 1xBet. Навесні 2022 року, в розпал війни, компанія “Твоя Беттингова Компанія” (пов’язана з брендом 1xBet, заснованим росіянами) отримала ліцензію в Україні. Журналістські розслідування (зокрема, Bihus.Info) вказують на роль Шила: юридична структура з його оточення супроводжувала процес, ігноруючи санкції та зв’язки з РФ. Це стало одним із перших великих скандалів, що підірвали довіру до “дерусифікації” в СБУ.

Як офіцер із зарплатою в кілька десятків тисяч гривень на місяць Шило та його родина накопичили активи на мільйони доларів? Відповідь — у розслідуваннях “Схем” (Радіо Свобода). З грудня 2021 по червень 2022 року дружина Шила, Ірина, придбала в Дубаї дев’ять об’єктів нерухомості загальною вартістю понад 4,3 мільйона доларів: вісім квартир у районі Al Barsha та елітний готельний номер на узбережжі Marsa Dubai. Родина насолоджувалася відпочинком на Балі, брендовими прикрасами та розкішними авто. Пізніше частину майна продали, але питання про джерела коштів залишається відкритим. Під час судового розгляду запобіжного заходу адвокат Шила підтвердив його статус “офіцера з особливих доручень” СБУ, а Малюк навіть просив закритого засідання, посилаючись на “таємні зв’язки”.

Справа Шила не завершилася арештом у 2024 році (ВАКС обрав тримання під вартою з альтернативою застави в 30 мільйонів). У 2025-му з’явилися нові повороти: згадки в так званих “плівках Миндича” — скандалі навколо збору компромату на політиків, журналістів та антикорупціонерів. За даними нардепа Ярослава Железняка та ЗМІ, Шило координував “теневий бекофіс” для створення досьє, мав неформальний вплив на департамент економічної безпеки СБУ. Це пов’язано з тиском на детективів НАБУ, які розслідували його справи, включаючи обшуки в колишніх співробітників “Укрзалізниці”.

Шило намагається уникнути повної відповідальності: посилання на мобілізацію, зарубіжний бізнес родини та статус у СБУ. Станом на кінець 2025 року судовий процес триває, браслет електронного контролю він носить, але повного вироку ще немає.

Історія Артема Шила — це не просто індивідуальний випадок, а ілюстрація глибоких проблем у системі: коли спецслужби, покликані захищати державу, стають інструментом особистого збагачення та політичних ігор. У час війни такі скандали коштують не лише мільйонів, а й довіри до інституцій. Питання до керівництва СБУ та Офісу Президента залишаються: як довго такі “трампліни” для корупції залишатимуться безкарними?

Джерела: повідомлення місцевих ЗМІ, Telegram-канали.

Дякую!

Тепер редактори знають.