Після нас лише дрова!Новомосковщина пішла під топор!

У Новомосковському районі Дніпропетровської області майже одночасно поширилися декілька  повідомлень. Перше повідомлення сповіщало про затримання чорних лісорубів, котрі майже знищили степову захисну лісосмугу поблизу села Губиниха, посля себе пеньки, чорні лісоруби різали усе  дуби, акації, липи , клен. Майже місяць глумилися над лісосмугою молодики із Губинихи вирізяя усе. Селяни били на сполох, телефонували до правоохоронців. Та все намарно: «чорних» лісорубів так ніхто і не зупинив, тому що їх “кришувала” та “кришує”  Новомосковська поліція з новим очильником..

Друге повідомлення стосувалося лісового масиву урочища Товсте, де під “кришою” поліції зловмисники, не криючись, вирубали  дуби — столітні дерева висотою до 40 метрів, занесені до Червоної книги Міжнародної організації з охорони природи.

Такі майже дикунсько-хижацькі винищення лісових насаджень у Дніпропетровській області не поодинокі та мають системних характер.

Кожне подібне повідомлення прес-служби Національної поліції області закінчується банальною фразою: «За вказаними фактами розпочато кримінальне провадження за ч.1-ю ст. 246-ї КК України — незаконна порубка або незаконне перевезення і зберігання та незаконний збут лісу». Торік на Дніпропетровщині стосовно лісових розбійників порушено понад півтори сотні карних справ, а від початку нинішнього їх налічується 247. Але заковика у тому, що у цій статистиці є несподіваний і дуже суттєвий нюанс: торік до судів передали менш як 10 справ, яки там і померли, а цього року — 16 яки теж десь загубляться. Тож про який коефіцієнт «корисної дії» поліції можна говорити, тим більше що суворих вироків у тих справах, які все ж дійшли до суду, не має та не було. Продажними українськими судами накладалися лише грошові стягнення, а от за ґрати за знищення довкілля ніхто із зловмисників не потрапив та скоріше всього не потрапить.

Колись в далеки роки лісосмуги, гаї й урочища перебували у користуванні колгоспів. На Дніпропетровщині загалом їх налічувалося 195 тисяч гектарів. Скільки залишилося нині — не відомо, а скорише всього їх вжє немає. Давно вже немає інстанцій, котрі вели такий облік. Але і без них зрозуміло, що добрячу частку лісосмуг під “кришою” поліції уже вирубано до останнього деревця.

Нагадаємо читачам, що лісосмуги перешкоджали вітрам, потокам дощової й талої води нищити посіви. Не було б їх, навряд чи зберігся б у нинішньому стані верхній родючий шар українських чорноземів. Вітрова та водна ерозії для земель страшніші навіть від виснаження безголовим господарюванням. Це добре відомо всім, хто працює на землі. Чому ж тоді фермерам і різноманітним аграрним формуванням байдуже до стану лісопосадок? Вони майже не переймаються їхнім збереженням і селяни, аж бігом купуючи на дрова зрубані дерева з лісосмуг. Після нас хоч потоп?

Після руйнування колгоспів степові лісосмуги і невеликі лісові галявини та гаї стали нічиїми. Ні вчорашнім колгоспникам, ні нетерпеливим реформаторам, ні претендентам у «ефективні власники» до них байдуже. Як і нинішнім орендодавцям та орендарям земельних ділянок. Посадки опинилися поза законом. Відсутність їхньої охорони і породжує свавілля «чорних» лісорубів.

Ще такий нюанс: незаконне вирубування кількасот дерев (не на мільйон, а на кілька тисяч гривень) тягне за собою штраф 510 гривень. Що для лісорубів ці півтисячі гривень, якщо вони за тиждень заробляють десятки, а то й сотні тисяч? Винятком із цього правила є незаконне вирубування під “кришуванням” поліції на територіях природно-заповідного фонду, де навіть за одне спиляне деревце штрафують на п’ять тисяч гривень, а можуть і до трьох років волі позбавити. Тож нинішнім об’єднаним територіальним громадам не зайве оголосити лісосмуги на своїх полях заповідниками сільськогосподарського значення.

На наш погляд, такий статус не буде перебільшенням, адже над українськими степами нависла загроза залишитися зовсім без полезахисних лісових насаджень. На жаль, кажуть місцеві активісти  користуючись сумною очевидністю того, що незаконних лісорубів усерйоз покарати неможливо, обрали варіант “кришування” екологічних злочинців.

Не переймається проблемою чорних лісорубів і прокуратура з СБУ. Активісти «Екологічного патруля» таки домоглися, що постановою слідчої Синельниківського відділення поліції під керивництвом Маліноги  їхнє громадське об’єднання було визнано потерпілою стороною кримінальних проваджень за цьогорічними злочинами в лісосмугах Синельниківського району. Таких набралося 15. Тож здавалося, що нарешті усі ці справи мають неодмінно дійти до судових слухань — закрити їх нікому не вдасться. Екологи зуміли, як кажуть, зайти з іншого боку.

І що ж ви запитаете? Продажний прокурор Синельниківської прокуратури Артем Третьяков скасував постанови щодо визнання Громадського формування «Екологічний патруль» потерпілим у кримінальних провадженнях із приводу вирубування лісосмуг. Зробив це він за клопотанням заступника начальника відділення поліції — начальника слідчого відділу Синельниківського ВП Юрія Мудрака. Ці «охоронці правопорядку» не допускають до суду справи щодо розгулу чорних лісорубів на теренах Дніпропетровської області.

«Екологічний патруль» направив листи у всі можливі інстанції з вимогою залишити в силі постанови, винесені Катериною Тюріною. Втім, час минає, а відповідей нема. І навряд чи будуть.

За матеріалами сайту «Відкритий ліс»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.