Нещодавно від чергового зливного бачка у фб довідався, що я є агентом городничого Філатова (само собою платним).

Хоча ще пару місяців тому в усіх висерах у мережі, включно з Вікіпедією, я проходив як абсолютно точно ідентифікований прислужник протилежного містечкового табору – подільник і посіпака Петровського.

Ще раніше усі бродячі цирки й ботоферми таврували мене викриттями роботи в інтересах Коломойського, Вілкула (!), Ступака (якщо ще хтось такого пам‘ятає) і навіть Олійника.

Але nihil novi – нічого нового.

Представити українських патріотів і націоналістів як несамостійну силу, як продажних і залежних людей, позбавлених власної суб‘єктності, як масовку і підтанцьовку, котра завжди обслуговує чиїсь чужі інтереси – це давній прийом кремлівської пропаганди та її епігонів з числа місцевих феодалів та криміналу.

Окупанти й колаборанти завжди називали нас гітлерівськими наймитами, англійськими та польськими шпигунами, прислужниками світового імперіалізму, вигадкою австро-угорського генштабу та фашистсько-американськими запроданцями.

Як наче немає ніякої України й тих, для кого вона може складати смисл всього життя.

Як вони марять та істерять за поребриком – немає, не було і не буде.

Але марно –
Україна була, є і буде!

І завжди будуть люди, готові стати на її захист і присвятити себе перемозі української справи.

А головною силою цієї землі дедалі виразніше, з усіма правами єдиного господаря, будуть ставати свідомі українці.

Ми є сила, яку вам не спинити.

Сила українського народу, який на своїй землі змусить усіх грати за своїми правилами.