НЕ МОЖНА ПРОСТО ВЗЯТИ І НАСРАТИ НА ПРЕДСТАВНИКІВ ТЕРГРОМАДИ !

Сьогодні подав заяву про скоєне кримінальне правопорушення новоспеченим головою Дніпропетровської ОДА за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Короткий зміст моєї заяви про вчинене кримінальне правопорушення :

17.09.2019 року, мною було направлено інформаційний лист голові Дніпропетровської ОДА Бондаренко О. В, в якому повідомлялося, що більше ніж 500 членів тергромади селища Миколаївка Петриківського району Дніпропетровської області надали згоду на добровільне об*єднання територіальних громад с. Єлизаветвка та селища Миколаївка Петриківського району. Підтвердження отримання інформаційного листа Дніпропетровської ОДА від 18.09. 2019 є в наявності.

Однак 26.09.2019 не зважаючи на низку судових рішень які набрали законної сили голова Дніпропетровської ОДА О.В. Бондаренко в супереч ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» , та в супереч ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» , без урахування думки тер громади видав розпорядження «Про затвердження висновку № Р – 537/0/3/-19 щодо відповідності проектів рішень про добровільне об*єднання територіальних громад Конституції України та законам України , в якому їдеться вже про об*єднання смт. Миколаївка , Миколаївської селищної ради Петриківського району у Обухівську селищну територіальну громаду з центром у смт. Обухівка – яка вже існує. Таким чином у діях голови Дніпропетровської ОДА як посадової особи, є всі ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.. 364 КК України.

Цього “чудового” посадовця на Дніпропетровщині вже охрестили “ШКАТУЛКОЮ З СЕКРЕТОМ” Які саме секрети ховає цей новоспечений член “ЗЕ” команди і на скільки тісно він пов*язаний з РФ читайте ТУТ : https://dengi.informator.ua/…/shkatulka-s-sekretom-kto-on-…/

НЕЩОДАВНО У ЦЬОМУ ПОСАДОВЦЮ ЗАТВЕРДИЛИ ЗАСТУПНИТКА З ЧИСЛА КОЛИШНІХ СКАНДАЛЬНО ВІДОМИХ СПІВРОБІТНИКІВ ПРОКУРАТУРИ ОБЛАСТІ, ПРО ЦЕ ТУТ : http://www.litsa.com.ua/show/a/47798

P. S

1. Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:

1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах

третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюва-

ним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364.

Таким чином, з об’єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди.

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред’явлення вимог, а також прийняття рішень, обов’язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов’язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб.

Зловживання службовим становищем – це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов’язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем – це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.

Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв’язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність Передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов’язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Про поняття цієї ознаки детальніше див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.

2. Суб’єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. Про поняття службової особи, див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.

3. З суб’єктивної сторони цей злочин характеризується умисною або змішаною формою вини.

Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов’язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.

Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду (отримати майно, майнові права, звільнитися від особистих майнових витрат тощо).

Інші особисті інтереси як мотив зловживання владою чи службовим становищем полягають у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями, як кар’єризм, заздрість, протекціонізм, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність і т. п. Інші особисті інтереси можуть проявитися і у зв’язку з бажанням помститися кому-небудь, отримати перевагу у недобросовісній конкурентній боротьбі та ін. Наприклад, почуття кар’єризму спонукає службову особу вчинити дії, які можуть задовольнити її прагнення просунутись по службі, що об’єктивно не відповідає досвіду, знанням, моральним якостям цієї особи.

Інтереси третіх осіб необхідно розуміти як такі. що не охороняються у даному випадку законом. Прагнення їх задовольнити є своєрідним аморальним, мотивом службової особи. Таке бажання може збігатися, наприклад, з негативним розумінням кар’єризму, наведеним вище, якщо кар’єра залежить від третьої особи, або проявитися у незаконному наданні послуг, переваг родичу, знайомому, звільненні Їх від передбачених законом обов’язків, догідництві перед начальником і тощо. Третіми особами можуть бути родичі, приятелі, знайомі, начальники службової особи, які бажають разом з останньою скористатися правами, які належать їй за посадою, або пов’язаними з посадою можливостями.

4. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 364), а особливо кваліфікуючою – вчинення його працівником правоохоронного органу (ч. З ст. 364). Про поняття тяжких наслідків див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу, а про поняття працівник правоохоронного органу – коментар до ст. 342.